Читати книгу - "Леді для герцога, Неталі МакКензі"

      Герцог Егертон прибув до маєтку Холстона лише вранці наступного дня. Судячи з його почервонілих очей у нього була не легка ніч. Однак жоден із друзів не запитував про причини. Вони знали, що він все одно не розповість. З ним таке іноді траплялося. Єдине, що було їм відомо від самого Чарлі — це те, що такий стан був пов’язаний з його минулим. І ніхто не смів його ворушити. Вірили, що прийде час і Норфлок сам розповість їм про це. 

       Після сніданку усі перейшли в кабінет Холстона, і хоч було ще рано, та все ж налили собі випивки. Холстон смикався через кожну дрібницю. А про одруження з Джейн навіть слухати не хотів. Він не прощає обманів. І він попереджав її про це. Водночас він погоджувався, що створити скандал на одному з найбільших балів сезону було вкрай нерозумно з його сторони. Це зашкодить їм обом. Він хотів згладити ситуацію. Але не знав як це зробити.

       Раптом, увагу друзів привернув лемент за дверима. Було чути як Бенс сперечається з якоюсь леді. Першою думкою була Джейн. Але Крістофер швидко відмів цю ідею. У Джейн був зовсім інший голос, більш глибокий, мелодійний, грайливий, спокусливий… СТОП. Крістофер обірвав свої думки, запитуючи, куди його несе? Попри зусилля Бенса лемент не зупинявся і присутні в кабінеті достатньо чули як леді вигукувала ім’я герцога та запитувала де його чорти носять. Друзі лише пирхали стримуючи сміх. Зрештою, Холстон відкрив двері та не дивлячись у коридор гукнув:

         - Бенс, проведи леді до мого кабінету! - і вже тихіше пробурмотів — чим швидше виговориться, тим швидше піде.

       Леді не змусила чекати. Нею виявилася леді Сара Грейсон. Почервонівши від суперечки з Бенсом вона влетіла в кабінет наче фурія. І, незважаючи, на присутніх, підійшовши впритул до Крістофера ткнула в його груди вказівним пальцем:

        - Ти! Це все твоя вина! Ти мусиш зробити так, щоб вона повернулась!

      Герцога охопила лють. Як вона сміє так розмовляти з ним?! Саме в цей момент Роберт пирснув від сміху. реакція Сари не змусила чекати:

       - Вам весело? Схоже ця ситуація Вам відома і ви тішитесь з того, що сталось? Чи, можливо, ви теж причетні до цього? - Вона закотила очі. - Я попереджала Джейн, але вона вірила у вашу людяність! Всіх вас. А ви! Схоже, що я лише даремно потратила час. - на лиці дівчини емоція хвилювання змінилась на емоцію презирства. Не дивлячись на жодного з них вона швидким кроком попрямувала до виходу.

      Крістофер від цього монологу втратив дар мови та забув, що мав висловитись про її ставлення. Він не розумів про що говорила Сара і в чому його звинувачує. Однак вираз його обличчя змусив його серце стиснутися.

        - Ви щось зрозуміли із цього потоку звинувачень? - запитав він у друзів, які своєю чергою дивились на нього.

         - Схоже це пов'язано з леді Дорсет. - протягнув Роберт.

      - Крістофере, ми лишили тебе вночі, а прийшли по обіді. В тебе було не так багато часу, щоб накосячити. Що ти скоїв цього разу? - холодно поцікавився Егертон.

        - Трясця, Чарлі, ти віриш їй, а не мені?! - обурився Крістофер. - Та не робив я нічого! Звідкіля мені знати, про що вона тут кричала.

      - І все ж, такий лемент без підстав не здіймають. Тобі краще вислухати леді Грейсон ще раз. Інакше є ризик, що тебе можуть пов’язати із Бог знає якою справою. А заодно й усіх нас.

      Крістофер кивнув головою. Він і сам не міг зрозуміти до чого ці обвинувачення. 

      - Бенс, попроси леді Грейсон повернутися та розповісти усе ще раз.

      - Але вона пішла, Ваша світлість.

      - Трясця! - Наздожени та переконай повернутися.

       Слуга вийшов, а Крістофер впавши у своє крісло вилив у рот усю багряну рідину зі склянки, але так і не відчув її міцності.

      - Що і мене викрадете? - тихо прозвучав голос Сари. - “Трясця”, він навіть не почув як вона увійшла. Крістофер вже хотів відповісти, але Чарлі випередив його.

      - Саро…

      - Леді Грейсон, Ваша світлість.

    - Леді Грейсон — терпляче повторив герцог Егертон, чи не могли б Ви конкретніше розповісти що сталось, і в чому Ви нас звинувачуєте? І чому “теж” викрасти?!

   - Учора я навідала Джейн. В цей час в маєтку графа був герцог Ленокс. Він розмовляв із батьком Джейн в кабінеті. Вже після всього, що трапилось граф розповів, що герцог приходив просити руку Джейн. - Крістофер під столом стиснув кулаки. Думка про те, щоб Джейн стала дружиною цього слизняка розізлила його. - Але граф відповів, що погодиться лише за умови, що Джейн дасть свою згоду. - Крістофер ледь розслабився. Йому здавалось, що дівчина відмовить Леноксу. Хоча після того випадку на балу вийти заміж для неї найкращий спосіб зам’яти скандал. Його руки знову напружилися. А Сара, не підозрюючи про внутрішню боротьбу Крістофера, продовжувала розповідати. Хоча вона й зверталася до Чарлі, а не до Крістофера.

      - Ми поїхали на прогулянку. Щоправда, не у Гайд-парк, а в протилежному напрямку. Через деякий час карета зупинилась і герцог вийшов ніби дізнатись причину. Тоді ми помітили дим, який просочувався в середину. Хотіли відкрити дверцята та вони булли замкненні знадвору. Через хвилину ми втратили свідомість. Останнє, що я чула це голос герцога, який наказав доставити мене додому цілою та не пошкодженою. А оплату обіцяв після того, як отримає гроші Холстона.