Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

кохання в чоловіка для шлюбу, вона обрала кандидата і почала поступово закохуватися в нього розумною любов’ю. Цього чоловіка вона розглядала не як каталізатор метеликів у животі, а як об’єкт довгострокової інвестиції любові. Чи могла вона обрати іншого чоловіка для інвестиції свого кохання? Чи могла б вона стати щасливою з іншим чоловіком? Якби їхні цінності та довгострокові цілі збігалися, то чому, власне, і ні?

Якось під час інтерв’ю для якогось YouTube-каналу мене запитали: як вийти заміж? Що потрібно для цього робити? Я, не замислюючись, відповіла, що потрібно обирати чоловіків, які хочуть одружитися. Це ж так логічно! Якщо дівчина хоче заміж, значить, потрібно обирати чоловіків, які теж мають на меті побудувати стосунки, що призводять до офіційного шлюбу.

Більшість наших клієнток і моїх знайомих, які заявляють, що хочуть вийти заміж, ніяк не можуть втілити це своє бажання саме тому, що систематично обирають чоловіків, які або в принципі не хочуть офіційно одружитися, або ж хочуть одружитися, але тільки не з типажем цієї конкретної дівчини.

Одна моя клієнтка двадцять хвилин лила крокодилячі сльози у мене в офісі, журячись про чотири роки життя, які вона подарувала арабському студенту медичного університету. Хлопець одразу сказав дівчині, що не зможе з нею одружитися, бо вона не мусульманка, а для нього та його родини це дуже важливо, щоб він одружився саме з мусульманкою. Але як сприйняла його чесність наша клієнтка? Вона вирішила, що її чарівне кохання змусить його передумати. Не змусило. Через чотири роки навчання чоловік подарував їй красиві золоті сережки на згадку і повернувся до себе на батьківщину, де на нього вже чекала обрана батьками наречена-незайманка, а дівчина, прори-давши півроку і втративши п’ять кілограмів у вазі, виснажена, з подружкою та сестрою прийшла до нас в офіс. Каже, вона лише хоче зустріти любов усього свого життя і вийти заміж. Запитую: які якості вона цінує в чоловіках? Дівчина відповідає, що їй подобаються високі, дуже накачані хлопці, бажано на п’ять-сім років молодші за неї, з гарною усмішкою та без шкідливих звичок. Дівчині тридцять один рік, її колишньому було двадцять шість, коли він виїхав із України.

Чим відрізняється любов до драми від мудрої довгострокової інвестиції любові в правильного партнера?

Розмовляю зі своїм клієнтом-чоловіком. Через десять місяців стосунків він вибирає обручку для своєї дівчини, з якою ми його познайомили, збирається наступного місяця їй освідчитись. Це молодий чоловік — тридцятидворічний стоматолог. Він раніше ніколи не був одружений, хоча мав одні серйозні стосунки. Чоловік попросив зі мною здзво-нитися, хоча ми вже й виконали умови нашого контракту. Перше питання, яке він мені ставить замість «алло»: «А чи не роблю я великої помилки?» Запитую його, чому він так думає. Чоловік відповідає, що за час їхніх стосунків вони з його дівчиною ніколи не посварилися, вона жодного разу не підвищила на нього голосу, жодного разу не образилася. Більше того, вона жодного разу не звинуватила його в надмірних ревнощах, та у нього якось і не було приводу для ревнощів у стосунках із нею. «Скажіть мені, Світлано, може, вона прикидається такою доброю і правильною, чи між нами немає справжньої пристрасті? Чому ми не лаємося і не кричимо один на одного? Хіба так буває?» — дивується мій клієнт. Говоримо з ним про його дівчину, про її якості, які особливо його приваблюють, і про якості, які йому подобаються менше (є і такі). Говоримо про кохання та стосунки, згадуємо його колишню дівчину та колишній досвід. Запитую чоловіка, чи хоче він драму, яка була в його попередніх стосунках, чи сумує він за цією драмою? Чоловік відразу відповідає, що точно не скучає по істериках та образах його колишньої дівчини. Ні, таких стосунків він більше не хоче. Каже, що готовий одружитися та насолодитися конструктивними стосунками, хоче любові, а не постійного відчуття сидіння на пороховій бочці.

Наступного дня після нашої розмови чоловік надіслав мені фотографію обручки, яку він вибрав для своєї дівчини. Через місяць, як і планувалося, він зробив їй пропозицію і вона відповіла згодою. Потім почалися весільні приготування, згодом переїзд до країни чоловіка. Пара разом уже п’ять років, зараз вони чекають на свою другу дитину. За словами чоловіка, дрібні нерівності в їхніх стосунках, звичайно ж, трапляються: то він забув узяти з собою вологі серветки в парк, хоча дружина йому двічі нагадала, а дитина обляпалася соком; то дружина випрала його улюблений светр у пральній машинці, і він зсівся на два розміри; а якось у дитини була температура всю ніч, і дружина зовсім не спала, тому вранці різко відповіла чоловікові, а він теж не спав, тому прийняв її слова занадто близько до серця, але через кілька годин вони вже обидва просили один у одного вибачення, а надвечір у дитини спала температура. Але загалом їхні стосунки такі ж шанобливі та наповнені любов’ю й розумінням. Щоразу, коли я спілкуюся з цим чоловіком — зазвичай він вітає мене з днем народження або Новим роком — він неодмінно дякує мені за знайомство зі своєю дружиною, каже, що з кожним роком любить її ще більше і сам дивується, як таке взагалі можливо.

До нас часто приходять подружки нашої колишньої клієнтки, захоплюються, яка у неї сім’я, як сильно вони з чоловіком кохають одне одного. До нас звернувся друг нашого клієнта. Каже, у його друга з його українською дружиною така ідилія: його друг завжди з такою любов’ю говорить про дружину,