Читати книгу - "Принц Єгипту, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- У мене є краща ідея! Зараз ніч і купатися заборонено, та я не проти трішки попірнати, адже після таких конкурсів маю привести свої думки до ладу, - він посміхнувся і обійняв її за плечі.
- І ти знаєш місце де купатися можна? – Поцікавилася вона.
- Звичайно!
Філ мовчки вів її за собою короткою дорогою повз білосніжні двоповерхові вілли, котрі розташовані майже біля самого пляжу, трішки подалі від загальних будівель. Гарні ошатні будиночки з блакитними басейнами приховував високий цегляний паркан.
Він зупинився біля останньої, витягнув з кишені ключ-картку й відчинив. Марина ж зупинилася біля самого входу, нерішуче переминаючись з ноги на ногу. З одного боку страшенна цікавість і бажання нарешті побути з Філіпом на одинці, а з іншого відчуття, що вона порушує правила. Наче дівчина школярка, яку підбили залізти вночі у сусідський садок за стиглими яблуками.
- Ця вілла пуста, ніхто не взнає! Якщо ти переживаєш через це! – Наче прочитав її думки Феріт. – І я обіцяю, що не зроблю нічого такого, що б ти не захотіла сама.
Марина все ж таки наважилася й увійшла у двір. Всередині вілла виявилася просто шикарною. Дівчина крутила головою на всі боки лише встигаючи розглядати різноманітні деталі інтер’єру. Ковані витончені крісла-люльки біля басейну, м’які об’ємні пуфи на траві. Мармурові сходи біля самого будинку.
Філ відчинив двері самого будинку і через мить повернувся з повною тарілкою стиглої полуниці, та двома келихами. Присів поряд з дівчиною, поставив все на столика поряд. Відкупорив пляшку шампанського й налив у високі бокали. Протягнув один дівчині. Вона зробила ковток, Феріт теж надпив і поставив свій на столик. Так гарно і смачно, просто кайф.
- Я трішки поплаваю, якщо ти не заперечуєш. Сьогодні не лише ведучому було гаряче! – Філ підморгнув Марині, скинув джинси і чорну футболку, лишившись в одних плавках, пірнув.
Марина зробила ще декілька ковтків шампанського. Приємне тепло почало розливатися тілом. Вона потрошку починала розслаблятися. Відчуття, що вона робить щось заборонене з хлопцем, що подобається, поступово притуплялося.
- Відвернись, - попросила вона.
- Я закрию очі, можна? – Філ й справді заплющив очі, а Марина тим часом скинула шорти і футболку і у білизні залізла у воду.
Вода в басейні була ідеальної температури, а ніч теплою і тихою. Все навколо сяяло вогнями, доповнюючи казкову атмосферу.
Вона трималася за край басейна. Філ підплив і зупинився зовсім поряд, не торкаючись до неї. Дівчина затамувала подих, тіло теж відреагувало незвіданим щемом. Доторкнись до неї у цю мить, і льодяна облуда на її серці вмить би розтанула, і вона вже не змогла б контролювати свої дії і бажання. Особливо – бажання.
Феріт зазирнув в її очі, повільно нахилився і поцілував. Спочатку ніжно, легенько, наче пестячи. Потім більш вимогливо і пристрасно, зминаючи її губи, проникаючи, куштуючи… Але руки тримає на бортику, притиснувши Марину спиною до краю. Та навіть те, що він не торкається її руками не стало перепоною, щоб вона кожною клітинкою відчувала, наскільки він зараз напружений і збуджений.
- Зараз я зупинюся, - прошепотів їй на вушко, трішки хриплим голосом, - не тому, що я не хочу продовження, а тому, що я хочу, щоб ти була на сто відсотків впевнена, що хочеш цього зі мною. Не під дією алкоголю, не під моїм тиском. Щоб це був твій особистий вибір, а ти кохала мене так, як я кохаю тебе. Тому не сьогодні.
- Але… - Спробувала вона заперечити, та Філ вже підхопив її за талію і посадив на бортик басейну, щоб вона змогла вилізти з води.
Філіп повернувся з великим рушником. Обгорнув обережно, наче дитину й налив ще у бокал шампанського.
Збуджений, палає, але хоче, щоб вибір зробила вона. Дурна ідея? Можливо! Але по іншому він просто не може! Прийшлося повернутися у воду й накинути з десяток кіл, щоб його трішки відпустило. Коли він повернувся, втомлена за день, розморена від шампанського, Марина заснула.
Обережно, щоб не розбудити, підхопив на руки й відніс у кімнату, поклав на ліжко й накрив легкою ковдрою.
***
Реймс вночі повернувся з Каїру, а вже вранці віддав накази, які безпосередньо стосувалися Марини.
Він був готовий працювати по шістнадцять годин вдень, щоб повернутися раніше. Може він вже проґавив дорогоцінний час…? Все ж таки відмовитися так легко від Марини і від бажання насолити Феріту він вже просто не може.
Дівчині він запропонує роботу в ювелірному магазинчику при готелі. А зараз, вночі, відкрив приміщення, яке зібрався віддати під цей магазин і спеціально вивів з ладу камеру спостереження, закріплену на вході. Потім повернувся в офіс і дещо роздрукував на кольоровому принтері, склав у конверт.
«Ще трішки і ти потрапиш в мої тенета, пташко»: Він заплющив очі і задоволено посміхнувся, відчуваючи повну владу над ситуацією. Передчуття помсти збуджувало більше ніж сама помста.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принц Єгипту, Олександра Малінкова», після закриття браузера.