read-books.club » Короткий любовний роман » Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова 📚 - Українською

Читати книгу - "Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова"

78
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Поліна, я на колінах!" автора Олександра Малінкова. Жанр книги: Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова» була написана автором - Олександра Малінкова, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова" в соціальних мережах: 
Моє основне завдання - вижити у власній домівці, та не збожеволіти від дурнуватих витівок зведеного брата. А ще не закохатися у іншого “нового родича”, який уперто мене ігнорує та не помічає. #зведені брат і сестра #зустріч через роки #протистояння характерів #сильна героїня #емоційно #інтриги та підступ #любовний трикутник Чорновик. Регулярно оновлюється. Обкладинка від - Mila Mur

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 63
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 1

Поліна.

Все водночасі перевернулося для мене з ніг на голову. Мій любий таточко, залишившись вдівцем, через декілька років одружився знову. Взяв собі за дружину жінку з двома синами. Тепер залишилося лише пригадувати, моє спокійне та розмірене минуле життя. Берегти глибоко в серці щасливі моменти, коли в мене була “справжня” родина. 

Мама померла коли мені було тринадцять і це був найскладніший та найболючіший період в моєму житті. Та неможливо навіть порівняти з тим, що відбувається зі мною зараз, в мої шістнадцять. 

Через нервові зриви, ще в доповнення, як та вишенька на торті, почала стрімко набирати вагу. І вже за декілька місяців із симпатяги перетворилася на товстуху-Поллі!

Це якщо коротко про всі мої негаразди.

А зараз сховалася в кутку нашого садка, щоб бодай хоч трішки побути в тиші і на самоті зі своїми роздумами. Та навіть сюди доноситься пісня групи Бумбокс - Поліна, яка здається вже сотий раз лунає по колу. Ненавиджу її! А мій “любий” зведений братик з превеликою радістю цим користується, виводячи мене з рівноваги. 

Майкл і Данієль, сини моєї мачухи. Що я можу сказати! Та хай буде проклятий той день, коли я вперше познайомилася з цим… Замислилася! Та не на довго! Чомусь з усіх епітетів слово “покидьок” підходить найкрасномовніше під опис молодшого з двох зведених братів. Отже продовжимо розповідати спочатку про Майкла! З ним у мене різниця у віці трішки більше місяця. Тож йому шістнадцять! Вдумайтесь! А поводить себе, як нахабний, розбещений, підлий хлопчисько-розбишака, який не лише скрізь суне свого носа, дражнить на кожному кроці, а ще й норовить кожну хвилину утнути якусь гидоту.

Наприклад. Нещодавно був день Народження мого батька, та ще й ювілей до того ж. Вирішила зробити приємність, спекти самотужки святковий торт, який, вийшов дивовижно красивим. Але ж цей паскудник примудрився підсипати у тісто, мабуть, цілу тонну солі, бо смаколик виявився настільки солоним, що неможливо описати. Як і передати, як прикро почувалася перед гостями татка. Ще й мачуха підлила масла у вогонь, нагримала натякнувши, що я ще й досі не подорослішала, а вдаюся до банальних пустощів, зіпсувавши свято всім. 

Щодо Данієля… Я знову замислилася й почала нервово покусувати губи. Якщо чесно, то виявилося, що знаю не так вже й багато. 

З загальновідомої інформації, вони обидвоє народилися в Америці, коли їх мати була у шлюбі за американцем. Потім їх батьки розлучилися і вони з матір'ю повернулися в Україну. 

Данієль старше нас з Майклом… Це що я щойно об'єднала себе і  того дурбецала? Добре! Добре! Не буду відволікатися через усяких… 

Так от, йому двадцять три. І від одного погляду на нього в мене тремтять коліна і все інше, що лише може тремтіти. Бо він, справді, неймовірно привабливий. А ще є суттєвий плюс, він не шкодить, так як Майкл. Але є і ложка дьогтю у цій діжці з медом - не помічає мене, від слова зовсім! Якщо пусте місце, то це про мене! 

- Ось ти де! - промовив батько, який тихо підійшов та сів поряд зі мною на дерев'яну гойдалку. 

- Ти злякав мене! - спохватилась. 

- Доню! - почав він. - Ти стала дуже нервовою в останній час.  

Ще б пак! Тут не станеш нервовою з цим Майклом! Та вже за щастя, що я взагалі з глузду не поїхала, кожну хвилину очікуючи чергової підлянки від нього. 

- Клара порадила хорошого психолога…

А ще нового охоронця і водія. Не жінка, а кадровий агент!

Тато, пройшовся долонею по моєму неслухняному волоссю на голові. 

Не треба бути провидицею, щоб здогадатися до чого він хилить. Б’юся об заклад, Клара переконала, що я мала психічка. 

- В мене все добре! - швидко проспівала бадьорим голосом, аби лише приховати, що насправді відбувається глибоко в моїй душі, та зобразила задоволену посмішку. Батько недовірливо примружив очі.

Люба Клара! Моя нова недоматуся! Знову вдає з себе турботливу та щиру! А наступний крок? Спровадить мене кудись? Чи зачинить в психіатричній лікарні? Від останнього припущення холодок пройшовся по хребту! Та й так вона вже прибрала до рук: батька, бізнес. Крутить ним як хоче! 

- Любий! Можна тебе на хвилинку? - від неї ніде не сховаєшся. 

Ось зупинилася зо п'ять кроків від нас, витримавши відстань. Одягнена з претензією на “вишукану леді”.  Ніжно-блакитна блуза й довга спідниця з синього шифону. Та й тактовність аж зашкалює! 

- Звичайно, Кларо! - батько вмить підхопився та покрокував їй назустріч. 

От і розмову закінчено. Мої п'ять хвилин на сьогодні вичерпано. Треба розповідати, як вона діє на мого батька, чи й так все зрозуміло? 

___________

Вітаю всіх хто чекав на новинку! Хочу зауважити одразу, книга не є комерційною, тому швидше за все буде у зручному мені форматі це близько ста сторінок. Ті хто вже знайомий з моїми казочками встиг зрозуміти, що я люблю емоції, а не обговорення однієї події з усіх боків на десятках сторінок! З приводу оцінки глав, якщо вже так хочеться  вліпити від щирого серця одиницю, щоб показати своє ФЕ, чи то просто зіпсувати настрій, то будь ласка, не подобається, не змушуйте себе! Думаю, якщо пошукати Ви знайдете щось достойне Вашому вишуканому смаку! В моєму розумінні одиниця чи двійка - оцінка за текст дитини, яка пише перший свій твір. Я ж не намагаюся підлаштуватися під когось, чи заслужити визнання, а просто роблю те, що приносить мені задоволення, тому мої розповіді не мають відповідати Вашим очікуванням! Алгоритм простий, подобається - вболіваємо за героїв, не подобається - ніхто нікого ні до чого не змушує! Після чергового оновлення я не можу бачити хто ставить зірочку за книжку, тому заздалегідь хочу подякувати кожному і за підписки та додавання до бібліотеки теж! А ще за Вашу вірність! Тож  ми починаємо! Welcome to my world!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поліна, я на колінах!, Олександра Малінкова"