Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"

— Нічого йому не кажи, — стисла руку дівчини жінка, — Тимофій це сонце, а я не хочу, щоб воно згасло раніше часу. Твоя любов змусить сяяти його коли мене не стане. 

    Дарина лиш глитнула і ледь посміхнулася. Тихий стукіт у двері перервав їх:

— Мамо, ну як ви? Ми всі перехвилювалися, — запитав Тимофій проходячи в кімнату. 

— Вже все добре, — відповіла йому Орися. — Тиск збили, зараз ми повернемося,  — говорила переконливо підводячись з ліжка. 

    Тимофій пішов до кухні, а мати швидко сховали використаний шприц та ампулу під ліжко.

— Дариночко, у вас все з Тімохою добре? 

    Дарина перелякано глянула в очі Орисі. Брехати помираючий жінці, яка так любить її гнусна справа, але вона сама змусила вірити Дарину в таку правду. 

— У нас все добре, тітко Орисю, — відповіла з легкою посмішкою.

— Ну то дякувати Богу, я спокійна тепер.

     За кілька хвилин всі знову сиділи за столом, годинник бив дванадцяту. Вони радісно зустрічали Новий Рік, але ніхто з них не знав що, їх чекає в тому році. 

###