read-books.club » Романтична еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

142
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 50 51 52 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 7 (3)

На наступний ранок Свіридови з іншими учасниками вирушили на невеликій яхті на прогулянку по морю. Настя розуміла, що розслабитися все одно вже не вийде, як би їй того не хотілося, але раз вона приїхала сюди відпочити, значить цим і потрібно займатися. У всякому разі, намагатися.

Погода стояла спекотна, навіть капелюх з широкими полями не рятував від спеки, але дівчина не поспішала ховатися в тінь. Сиділа, витягнувши ноги перед собою, і потягувала коктейль. Знайома модель, яку Настя знала вже кілька років, розповідала про те, як зараз зайнялася благодійністю і відкрила фонд допомоги дітям - сиротам. Це модно, світити своє ім'я в благодійності. Не заради істинної допомоги нужденним, а заради себе і своїх рейтингів.

- Я теж зроблю внесок. - сказала Настя, примружившись від сонця.

- Ой, було б чудово. Ми якраз зараз збираємо на новий одяг дитячому будинку під Києвом. Я внесу твоє ім'я в список благодійників.

- Ні не потрібно. Я гроші дам, але ім'я моє писати не треба.

- Як скажеш. - знизала худими плечима Марина і хотіла щось ще сказати, як Насті раптом на очі лягли чиїсь долоні.

- Вгадай хто? - над вухом пролунав знайомий низький голос, і Настя широко посміхнулася, вже здогадавшись, хто стояв позаду.

- Тіііім. - радісно простягла дівчина, накриваючи долоні одного з кращих друзів своїми і обертаючись. Тім підхопив її за талію і легко підняв, обнімаючи її.

- Тейша, радість моя. Нарешті ми зустрілися. - з Тімом Настя познайомилася в той же вечір, що і з Віктором. Він намагався за нею привдарити, але коли зрозумів, що перевагу дівчина віддала не йому, припинив всі спроби. З тих пір вони стали дуже хорошими друзями, і Тимур часто був присутній на сімейних святах, вилазках з друзями, і просто стояв під номером чотири в швидкому наборі Насті смартфона після Віктора, батька і Машки. А ще він був всесвітньо відомим хореографом, якого запрошували на наймасштабніші шоу для постановки номерів.

- Та ти ж, як президент, тебе не зловиш. - розсміялася Настя, шалено щаслива бачити тут рідну людину. Середнього зросту хлопець, з коротким їжачком темного волосся на голові і ідеальним тілом. Мрія будь-якої дівчини.

- Це так. З Японії тільки прилетів і відразу сюди. Заснув внизу поки чекав вас, а як прокинувся пішов тебе шукати. Скучив пекельно. - і знову Настю до себе пригорнув так, що у неї кістки захрустіли.

- Ти мене розчавиш. - прохрипіла вона, сміючись, і хлопець розтиснув руки. - Ну як ти, розповідай.

- Так тіп-топ все. Втомлююся як собака, але зате будиночок собі купив в Майамі. Так що, коли будеш в США, відзначимо новосілля як слід.

- Отетеріти. - захопилася Настя. - Вітаю.

 Тимур довго до цього йшов. Хлопець був неймовірно цілеспрямованим, за що свого часу і викликав у дівчини інтерес і повагу. Йому стільки разів Америка стусана давала під зад, намагаючись зламати, що інший би вже зневірився, і, піджавши вуха, їхав назад в своє провінційне містечко штату Огайо, але не Тім. Він брав участь у всіх танцювальних кастингах, ставив номери в клубах, спочатку в маленьких, трохи пізніше його помітив господар елітного нічного клубу в Нью-Йорку і запросив туди. Хлопець спочатку просто виступав, а потім почав керувати місцевою групою.

Там же і познайомився з хлопцями, яких потім взяв у свій балет. Саме з ними вони їздили з міста в місто на різні заходи. Бувало, на останні гроші додому поверталися, але їх це не зламало. За свою завзятість їх, схоже, вирішили винагородити згори. Одного разу на виступі в центральному парку, де хлопці просто захотіли підзаробити своїм талантом і власним танцем, їх зняли на камеру перехожі. Виклали відео в мережу. А через кілька днів з Тімом зв'язалася менеджер однієї з популярних зірок Америки і запропонувала зустріч. Хіба міг він відмовитися взяти участь в грандіозному концерті найвідомішою естрадної виконавиці? Звичайно, ні. З того часу його балет на слуху. Їх спочатку запрошували для виступів, а через деякий час хлопця стали кликати і просто для постановки номерів. Тепер Тім їздив по світу, його ім'я було відоме практично кожному співакові, а якщо номер був поставлений саме їм, це однозначно гарантувало успіх і шквал овацій. Тому Настя дійсно шалено була рада за свого друга, який своїм прикладом міг би показати всьому світу, як потрібно йти вперед і не здаватися.

- Дякую, Настя. Я і сам досі повірити не можу, що це сталося.

- Ти молодець. І це тільки початок, я впевнена. Ти і тут ставиш номери? На фестивалі?

- Так. Але тільки половину. Я фізично не встигав приїхати на сьогоднішній саундчек. Та й перепочинок треба зробити хоча б добу.

- Заганяв себе зовсім.

- Хто б говорив. - серйозно сказав Тім. - Сама за собою не стежиш. Тобі краще хоч? - і дбайливо голову схилив, ніби переживав про щось.

- В якому сенсі? - не зрозуміла Настя.

- Так в прямому. Через свою ангіну могла б так в Києві і просидіти, і зі мною не зустрітися. Коли б ми ще потім побачилися. А так, я дивлюся, відпочиваєш, не дарма я наполіг, щоб Вітя тебе з собою взяв, тут навіть повітря допомагає видужати.

 

У Насті нутрощі холодом обдало. Льодовим таким і заморожуючим.

- Ти наполіг?

- Ну так. Він же не хотів брати тебе, щоб не ризикувати здоров'ям. Ускладнення і все таке. - Насті ніби шлунок вирвали з м'ясом, настільки несподівано було те, що говорив їй Тім.

- А коли ви бачилися з Вітею?

- Так я дзвонив йому. Мені потрібно було дізнатися, що вони планують у номері Багірова. Заговорилися за фестиваль, і Вітя сказав, що тебе не буде. Ангіну підхопила. Ось як ти примудрилася ангіною влітку захворіти?

- Морозиво їла холодне, - на автоматі відповіла перше, що спало на думку, а у самої губи ледве ворушилися від почутого. Настя ніби скам'яніла, як в тумані слухаючи, що Тимур казав далі.

- Кілограмами? - відповісти в собі сил не знайшла. – Так, я Віті сказав, щоб тягнув тебе сюди без розмов. Антибіотик можна і тут попити, так хоч сама не залишишся під час хвороби, він догляне тут, та й повітрям морським подихаєш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 50 51 52 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"