Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- А кому це подобається?

Адам промовчав, багатозначно усміхнувшись.

Під'їжджаючи до мерії він знову заговорив:

- Коли ти дивишся на мене, Єво, що ти бачиш?

- Ти вже питав тиждень тому.

- Нічого не змінилося? Все та ж непереборна стіна? - примружився він.

- Ні, тепер у мене виникла інша асоціація - хиткий міст над прірвою. Хиткий міст без поручнів. І мені страшно йти по цьому мосту, тому що я страшенно боюся висоти, але тим не менше я йду, майже збожеволівши від припливу адреналіну.

- Не дарма про заплутану жіночу натуру складають поеми, - пробурмотів Адам, вилазячи з машини.

- Ти хочеш, щоб ми увійшли разом? - Єва зволікала, перш ніж увійти. - Це ж відразу помітять, як і мої нові туфлі. Такі помічають будь-яку дрібницю. І це страшно дратує!

- Розслабся. Подумки посилай їх подалі і посміхайся, - торкнувшись рукою її підборіддя, Адам коротко поцілував її в губи, і чомусь в цей самий час двері відчинилися, випускаючи назовні невелику компанію людей. І Єву це збентежило навіть більше, ніж Адама.

Я мабуть, вже задовбала нагадувати Вам про те, щоб Ви підписувалися на мою сторінку, про зірочки та відгуки ))) Але лише так, автор може бачити, що його творчісь цікава читачам )