Читати книгу - "“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією"

Ми повинні визнати факт, що зазнали нападу геноцидної структури тотальної ідеології, якою є іудеофарисейська (демонічна) цивілізація, що здійснила геноцид римського народу, інків і ацтеків у Південній Америці, індіанців у Північній Америці, народів Росії, України та інших країн колишнього СРСР.

Нині демонічна цивілізація створює нову правову систему — “томагавк-право”, за допомогою крилатих ракет, що дають їй перевагу у воєнних діях у повітрі й створють ілюзію про світову монополію фізичного примусу.

Коли агресори США і НАТО порушують статут Організації Об’єднаних Націй та міжнародні конвенції, вони нехтують системою континентального права як однією з основ цивілізації. Чи можемо ми сподіватися на застосування хоча б прецедентного права в ситуації, коли НАТО ультимативно вимагає введення військового контингенту на територію суверенної держави?

Сьогодні ні! Чому?

Поява широкого руху з переоцінки світу, в якому беруть участь більшість країн світу, неминуча. Як тільки цивілізація починає в’язнути в ідеях матеріалізму, неминуча реакція у зворотному напрямку. Немає сумнівів, що іудеофарисейській (демонічній) цивілізації настає кінець. Рене Геном зазначав, що вона “...з’являється в історії як справжня аномалія: з усіх тих, що нам відомі, вона єдина розвивалася строго в матеріальному напрямку і залишається єдиною тільки тому, що не спирається на жоден із принципів вищого порядку”.

Ця аномалія породила сучасні держави, якими управляє каста магнатів, що розглядають іудеолібералізм як панівну ідеологію. В теорії іудеолібералізму людина — не що інше, як знеособлене коліщатко, яке легко можна замінити в механізмі комерційного суспільства. Дедалі ширші маси людей відкидають таку дегуманізацію і відмовляються визнавати подібну модель суспільства. Вони хочуть надати своєму життю певного сенсу, який забезпечить розвиток особистості та розквіт її духовності. Ми повинні вести боротьбу проти поневолення країни іудеофарисейською цивілізацією, щоб на практиці досягти високих цінностей, які стануть невід’ємною складовою нашого майбутнього, основи якого закладаються сьогодні у світоглядних системах, в яких триває пошук шляху до кращого життя й вищої духовності. Сучасний світ на заході свого існування робить безуспішні спроби відняти у світу, який народжується, ще декілька ковтків вічного життя. Та відчайдушні спроби перешкодити розкриттю духовних сил марні. Соціальна еволюція відбувається на новій основі, сутність якої виявляється у процесі діяльності нових слов’янських держав. Саме ці основи й нові духовні нації передусім зазнають атак і переслідувань ще до того, як твердо стануть на ноги й будуть визнані суспільствами на тлі зміни поколінь і еволюції відчуттів.

Справжні новатори не пристосовують свої роздуми до традиційних уявлень. Кожна людина творить власну долю. Ми — творчі істоти, і всі прагнемо створити якнайкращий світ. Але це неможливо зробити, коли творчий процес ґрунтується на неповній чи помилковій інформації, спеціально згенерованій, щоб посіяти страх і суперечності.

Сучасне суспільство вступило в грандіозну переломну епоху. Ми — в рамках існуючої моделі мислення — не можемо знайти розв’язання проблеми збереження природи, наростаючого соціального поділу світового співтовариства на багату Північ і бідний Південь, протистояння матеріалістичної демонічної і духовної індоєвропейської цивілізацій. Час вимагає нового мислення. І воно вже формується. Мова йде про світоглядну революцію, яка змінить світ, творцем якого є людина, тому що змінить наше уявлення про нього і про нас самих.

Наше православне світовідчуття стало знаходити соборність — ту істинну сутність національної свідомості, в основі якої — єдність православних людей в їх любові до єдиних духовно-моральних цінностей. В основі нашого світогляду — розуміння того, що розвиток цивілізації ґрунтується на релігійній вірі, а першоосновою нашої Батьківщини — України — є православна віра у єднанні з традиційними релігіями, які тут існують.

Організація психіки людини зумовлена необхідністю збереження і розвитку індивідуального і соціального життя. Тому людське мислення водночасно індивідуальне і соціальне. А соціальне мислення визначається мораллю. Звідси висновок: мислення людини індивідуальне і моральне. Людяність є результатом боротьби інстинкту і моралі, емоцій і розуму, егоїзму і альтруїзму, добра і зла, гріха і доброчинності. В цій боротьбі формується духовність людини, вище відображення людяності. Мораль у поєднанні з релігією починає розвиватися в двох напрямах: світська мораль і мораль віри, кожна з яких розвиває свою частину єдиної моралі. Відповідно до цих двох напрямів формується світська духовність і духовність віри. Посилення індивідуалізації, деідеологізація суспільства призводять до ерозії моралі суспільства, зниження рівня його духовності. Саме це ми спостерігаємо в нашому повсякденному житті.

Проте дедалі більше людей щиро прагнуть мирної братерської любові, справедливості, знань. І таких людей значно більше тепер, ніж будь-коли. На жаль ті, хто бореться за владу і контроль, здобувають їх. І вони хочуть, щоб так було завжди. Але час грубої сили минув. Сьогодні їм таланить управляти шестимільярдним людським суспільством лише за допомогою грошей, шляхом дезінформації та утаємничення.

Тому як тільки Ви знаходите власну правду, яка йде від серця, нею треба ділитися, щоб зірвати завісу таємничості, за якою невігластво, страх і хаос, щоб творити новий дух патріотизму й солідаризму.

Як написано в Біблії, у Посланні Іоанна 8:32: “І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними”.

Розглянемо тепер, яка комбінація ознак характерна для духовної та іудеофарисейської цивілізацій.

У країнах Заходу і США, в яких домінує демонічна цивілізація, комбінація цих ознак така:

1. Індивід вищий за колектив.

2. Права людини вищі за інтереси держави.

3. Закон вищий за справедливість.

4. Гроші вищі за духовні цінності.

5. Кожен працює якнайбільше для накопичення грошей.

Такій комбінації відповідає іудеоліберальна ідеологія.

Духовна цивілізація, що домінує в Україні, характеризується такою комбінацією ознак:

1. Колектив вищий за індивіда.

2. Інтереси держави вищі за інтереси окремої людини.

3. Справедливість вища за закон.

4. Духовні цінності вищі за матеріальні цінності.

5. Праця — в міру необхідності, залишається час для духовного вдосконалення та