Читати книгу - "Поцілунок долі, Ася Віталіївна "
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
-Це Саша придумав коли були в магазині. Сказав після зйомок потрібно обов’язково відсвяткувати та взяв ящик шампанського,- каже до мене Юлька.
-Що ж випʼємо за нас, за таку можливість,- підходить ближче до нас та прикладає свого бокалу до мого, промовляє з посмішкою,- За тебе,Катерино.
-За всіх нас,- теж не відсторонююсь та доповнюю його тост,- Адже ми всі постаралися та доклали успіху в цій роботі.
Всі дружно випиваємо та пробуємо закуски, які приготував Олександр. На смак дійсно неймовірно. Смачне поєднання продуктів в канапках та в міні булочках запечених з сиром. Якраз обговорюємо в трьох ці смачні смаколики, як мене перериває розмову знайомий мені до душі голос.
-Значить я все ще не пропустив та встиг на забаву,- стає поряд біля мене чоловік,- Для мене не знайдеться теж шампанського?
-Павло Олексійовичу, звичайно. Зараз вам принесу,- мовить Юлька та зникає в натовпі за одним із столів.
-Я вже думав ти не приїдеш. Що ж сталося в тебе ж куча важливих справ були. Так здається ти мені сказав,- звернувся до нього Саша.
-Звісно, але не хотів залишати свою кохану на одинці в такий важливий для неї час.
-Взагалі-то вона була тут не сама. І як бачиш впоралася зі всім,- огризався йому та відпивав шампанського його друг, а я так і стояла боялась втручатися в їхню розмову.
-Ну, Олександре, ти ж не будеш проти, якщо я вкраду Катю з твоєї вечірки?
-Пашо,- звертаю увагу на себе відчуваючи себе між двома вогнями,- Мені залишилося доробити декілька деталей та поговорити з колегами. Якщо хочеш можеш почекати мене тут біля свого друга,- намагаюся пройти повз нього.
-Але, Катю, не довго,- зупиняє мене та шепоче на вухо,- На нас чекає столик в одному цікавому ресторані. Не затримуйся довго.
-Добре, Павле Олексійовичу,- з посмішкою залишаю їх удвох, щоб вони могли нормально поговорити.
Вирішую ще декілька питань з оператором, домовились, що згодом скине змонтоване відео з музикою та трейлер мені на пошту. Іван сказав, що зможе сам відвезти апаратуру, а Юля оплатила акторам та з ними попрощалася. Вона сказала, що допоможе все прибрати та потім поїде додому з Іваном, бо він їй сам запропонував відвести. Оскільки, його машину з ремонтував друг та привіз під заклад. Я дуже рада чути, що Іван проявляє ініціативу до Юлі, він дійсно не поганий чоловік, надіюсь вона це побачить в ньому. Так хочеться побажати її вже дійсно зустріти надійного та вірного чоловіка, щоб вона вже знайшла своє жіноче щастя.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок долі, Ася Віталіївна », після закриття браузера.