Читати книгу - "Покохай мене, Стефанія Лін"

Відповіді все немає. Данте мовчить поки очікую, що ж скаже. Глибоке дихання вирівнюється, з тривожного стає спокійнішим. Марк взяв себе у руки. Навіть серцебиття стає іншим. Більше не вистукує поміж ребер з силою потяга, навпаки, б'ється у нормальному ритмі. А тоді чую, як Данте каже, і це не те, що очікувала почути: 

— Я не сплю, Сабріно. 

Припиняю гладити чоловіче тіло. Повільно звільняюся з обіймів, сідаю, на нього дивлюся. Світанок зафарбовує небеса у рожевий колір. Крізь величні вікна видно як сонце сходить, прикрашаючи сніг на землі, блиском. Ми не відводимо поглядів. Очі в очі. Його синьо-зелені проти моїх каро-зелених. Мішанина ще та, як і наше життя. Обличчя Марка напружене, холодне та серйозне, моє ж сповнене очікування й розчарування. 

— І все ж, — з викликом промовляю. 

Крива посмішка лякає. Бліда шкіра з такими глибокими очима підкреслює хворобу Данте. А от посмішка, вона стирає все це й каже, що б не відбувалося, він тримає руку на пульсі. Контроль — частина його життя. 

— Я спав з твоєю матір'ю, Сабріно. Ось тобі правда. 

Я просто сиджу. Чую як рвуться ниточки довіри. Чую, що все тріщить й ламається вщент. Ось про що казав Маріан. Ось, що постійно турбувало Марка, від найпершої миті. Тепер все встає на свої місця. Тепер я розумію той перший поцілунок. Він був не провокацією власного брата, він був неможливістю Данте стримати себе. Пригадую нашу розмову про Домініку. Він береже її фото у пам'яті телефона. Навіщо це робити, якщо ти їй не рідний? Для чого? От і відповідь — Марк не просто спав з моєю мамою, Марк мав до неї почуття. А я…схожа на неї. Так, можливо приїхав дійсно розшукати рідну доньку Домініки, та все решта… Скільки разів він попереджав? Скільки казав, що дах рве? Причина виявилася до смішного простою. Скільки разів Данте дозволяв мені більше, ніж іншим? Захищав? Не тому, що я донька його мачухи. Не тому, що вона попросила. Бо якби між ними нічого не було, то і я б зараз тут не сиділа. А тому, що я таки донька жінки яку кохав. Я донька жінки, що попросила мене знайти й виправити помилку молодості. Я донька тієї, через кого його прогнали, через кого його ненавиділи…