Читати книгу - "Між нами контракт, Кетрін Огневич"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Влад
Ніколи не думав, що змащувати дівчині спинку — це може бути сексуально...
Втім, напевно, це залежить від того, яка це дівчина. Упевнений, якби це була одна з тих дівчат, з якими в мене часто буав секс на одну ніч, то зараз я був би вже в ній, бадьоро працюючи своїми стегнами.
Але Крістіна не була тією, з ким я міг би вчинити так само, як і завжди. Вона була іншою. З нею я відчував себе зовсім інакше. З нею я почувався краще, ніби вона пробуджувала в мені те, про що, як я думав, я ніколи не зможу замислитися.
Наприклад, до зустрічі з нею я ніколи не замислювався над тим, як це — бути з кимось, піклуватися про когось, проявляти свої почуття. Я використував дівчат задля розваги, щоб зняти напругу. І ось він я, хлопець, що сидить поруч із дівчиною, пускає слини, поки змащує її шкіру кремом, щоб вона не згоріла на сонці.
Боже, якби я сказав про це комусь зі своїх друзів, вони просто поглузували з мене і подумали, що я граюся з ними, жартую так. Ну, або ж що навпаки, що ця дівчина дуже вабить мене. Утім, думаю, другий варіант найімовірніший.
— Ти мене заінтригував, — промуркотіла вона у відповідь, коли я почав злегка масажувати її плечі, і опустився трохи нижче. Я вже давним-давно закінчив із намащуванням і зараз просто робив їй масаж.
— Справді?
— Я навіть боюся уявити, що зараз коїться у твоїй голові,... — простогнала вона, коли я почав сильніше натискати пальцями на м'язи її спини.
— Так, це точно... — сказав я, намагаючись викинути з голови те, як вона могла б зараз вигинатися піді мною, поки я б брав її ззаду.
Боже, готовий заприсягтися, що це було б надзвичайно добре...
Я відкашлявся, і продовжив робити масаж, намагаючись не витріщатися на її дупку в цьому до біса спокусливому бікіні.
— Чому мені здається, що ти зараз подумками не тут, а десь деінде? — запитує Крістіна, і я чую посмішку в її голосі. Отже ж... Це рудоволосе чортеня прекрасно усвідомлює, що робить зі мною!
— Тобі здається, Лисенятко.
Коли я прибираю руки з її спини, вона злегка підводиться і дивиться на мене через плече:
— Вже все?
— Так.
— Гм, а я-то думала, що...
— Що?
— Та так, нічого, — вона задоволено посміхається у відповідь і перевертається на спину, змушуючи мене подумки застогнати. Боже, цей купальник просто неймовірний... Не дарма я все-таки поклав його!
Як я і думав, вона була в ньому чудова. Незважаючи на те, що купальник був суцільним, водночас він був доволі таки гарним. Ззаду була відкрита спина, а попереду під ліфом було кілька смуг, які перепліталися одна з одною,хрест-навхрест, відкриваючи її животик.
— Я б зараз віддав усе за твої думки, — кажу я, коли лягаю поруч із нею.
— Прям таки все?
— Так... — Я дивлюся на неї, і ця хитра лисиця облизує свої губи, коли присувається ближче до мене.
— Прямо зараз я думаю...
— Про що? — запитую я, коли вона нахиляється нижче, і наші губи тепер на одному рівні.
— Про те... який фільм ми будемо дивитися ввечері! — каже вона усміхаючись, коли я важко зітхаю.
— Отакої! А я вже думав, що зараз ти скажеш щось непристойне...
— Думати іноді шкідливо, Жданов... — вона легенько чмокає мене в губи, а потім встає з ковдри, і прямує до будиночка, похитуючи стегнами як ні в чому не бувало.
Боже, ця дівчина точно зведе мене з розуму!
Крістіна
Я знала, що він піде за мною, щойно я вчинила так само, як і він, — трішки подражнила його, як і він мене колись. За кілька хвилин він зайшов усередину, якраз тоді, коли я стояла до нього спиною в одному рушнику, під яким була геть гола. Озирнувшись, я посміхнулася і вирівняла рушник.
— Взагалі-то я збиралася повернутися...
— Справді? — запитує він, облизуючи губи, а його погляд ковзає вздовж мого тіла зверху донизу, поки він повільно наближається до мене.
— Так. Хотіла позасмагати топлес... — кажу я, невинно плескаючи віями, і бачу, як смикається його кадик.
О так, я безумовно його дражнила!
— Не боїшся, що хтось може побачити?
— Ну, поруч зі мною будеш ти, тож мені нема чого боятися, адже так? — відповідаю я запитанням на запитання, і бачу вже знайому мені посмішку, яка зводить усіх дівчат з розуму.
— Так і є, Лисеня, — він бере мене за руку, і ми повертаємося на пляж. Щойно я сідаю на шезлонг і збираюся стягнути з себе рушник, він одразу ж зупиняє мене. — Дозволиш мені подбати про тебе?
Цікаве формулювання. Що саме він має на увазі?
— Окей...
Гм, подивимося, що він задумав...
Він бере крем для засмаги, а потім м'яко штовхає мене на шезлонг, поки моя спина не торкається прохолодної поверхні. Влад видавлює трохи крему на свої долоні, і починає втирати його в шкіру на моїй шиї та плечах. З кожним рухом його руки опускаються все нижче, до моїх грудей, прикритих рушником, і коли він прибирає його, я ледь можу дихати. Погляд, яким він нагороджує мене, коли бачить мої груди, змушує мене ще більше розпалитися.
Він знову видавлює трохи крему, і наносить його на мою гарячу шкіру. Я мимоволі вигинаюся, коли він стискає мої груди, і потирає затверділі соски своїми великими пальцями. З моїх губ злітає тихий стогін, і він повертає свій погляд до мого обличчя.
— Як відчуття? — запитує він трохи захриплим голосом, і я намагаюся схрестити ноги, щоб він не помітив, наскільки я зворушена його діями.
Цікаво, а що сталося б, якби він спустив рушник нижче? Щоб він зробив?
— Спекотно...
— То тобі спекотно, Кріс? - запитує він, грайливо пограючи бровами, а я кусаю нижню губу, щоб не дай боже не попросити його опуститися нижче.
Чесно кажучи, я й сама не можу зрозуміти, чому я так розпалилася. Адже зовсім недавно я буквально ненавиділа цього хлопця, а тепер же палала від бажання відчути його дотики по всьому моєму тілу.
— Так...
— Де? Тут? — запитує він, погладжуючи і злегка стискаючи мої груди, але я хитаю головою. Він спускає мій рушник трохи нижче, до живота, і проводить кінчиками пальців по ніжній шкірі. — Можливо, тут?
— Ні.
— Цікаво... - він спускає рушник ще нижче, майже до моїх стегон, і я завмираю, коли його погляд зупиняється нижче живота, де, ймовірно, на мені мають бути трусики, яких на мені немає.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Між нами контракт, Кетрін Огневич», після закриття браузера.