Читати книгу - "Діамантовий шрам, Мирослава Білич"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Мамо, підіймайтесь!
Вона опустила очі і покірно пішла до під’їзду. Я не розсердилась, навпаки – зрозуміла її як матір, бо власна дитина дорожча і завжди має рацію, незважаючи ні на що. Та й невідомо, що наговорив їй про мене Сергій, коли викликав до нас серед ночі. Не розповів же він про власну зраду.
- Дівчино, ми їдемо чи ні?
Таксист висунувся з автомобіля і нервово чекав на мою відповідь. Я встала з лавки, взяла валізу і потягнула її до багажника. Низенький чоловік у роках завзято допоміг її примостити, його настрій встиг стати піднесеним. Підняла очі до вікон нашої квартири і сіла всередину автомобіля.
- Куди Вам, молода пані?
- У лікарню.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Діамантовий шрам, Мирослава Білич», після закриття браузера.