Читати книгу - "Незамінна для нього, Меланія Арт"

– Як скажеш, Еллі, все для тебе, – не втримався я від того, щоб знову нагнати червоний відтінок на її щічки.

Ми припаркувалися і спокійно вирушили рівними доріжками парку. Хотілося взяти Еллі за руку, але всьому свій час.

Дратували тільки хтиві погляди різних хлопців, що були спрямовані на мою супутницю. Щоб не зірватися і не підбити комусь нахабні оченята, я зняв свій піджак і одягнув його на плечі Еллі.

– Дякую, Марку, але це не обов'язково, – спробувала дівчина відмовитися. – Мені зовсім не холодно.

– Вітер сильний, а ти в легкій сукні, – сказав я, скошуючи переможний погляд на розчаровані обличчя чоловіків поряд. – Краще перестрахуватися, щоб ти не захворіла.

Вона якось довго на мене дивилася, потім гмикнула, ніби зрозумівши справжній мотив моїх дій, і покірно залишила піджак на собі. Ось так от, це вже мені більше подобається. А потім, коли ми вже залишимося наодинці вдома, сподіваюся, що ми не тільки від піджака позбудемося, але й від усього іншого зайвого теж...

Гм... Щось зовсім не туди мене понесло. Треба зібратися, щоб не опинитися у дуже незручному положенні перед моїм особистим спокусливим випробуванням.