Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

Серед найпоширеніших «оборонних технік» — не читати новин. Тому, попри проактивну позицію, у Бендерів зруйнований імунітет, тож більшість вірусів досягають своєї мети. Заразившись вірусом, ці люди стають його активними розповсюджувачами — цьому сприяє їхня одвічна проактивна позиція і віра в те, що всі їхні знання і рішення правильні.

Проте це пограничний сегмент — у ньому чимало і людей-борців. Вони знають про існування вірусів, розуміють їх шкоду. Більшість у сегменті Остапів Бендерів має активний запит на те, щоб виробити правила захисту від вірусів.

Ці люди дуже важливі в боротьбі з вірусами, бо самі є лідерами думок для десятків осіб, які їх оточують і готові їх слухати й чути. Вони можуть бути ефективними мультиплікаторами потрібних ідей, правил, системи. Та лише в тому разі, якщо самі зрозуміють і погодяться, що це важливо і впливає на їхнє майбутнє й майбутнє їхніх дітей.

4.3. Борцi за iмунiтет, борцi проти вiрусiв

Решта сегментів — це цільове ядро моєї книги. Саме в них найбільша концентрація людей, у яких є дві найважливіші риси: вони розуміють або можуть зрозуміти цифрову епоху й уміють критично, системно мислити, вибудовуючи причинно-наслідкові зв’язки.

Більшість із них сформувала аналогова епоха, одначе вони щільно задіяні в багатьох комунікаційних процесах і добряче інтегровані в інформаційне поле.

Звісно, кожен із них по-різному піддатливий вірусам. Проте всі вони є рушійною силою, яка керує вектором розвитку країни, бізнесу, науки тощо. У цих сегментах їх сконцентровано найбільше, але всі вони діють наосліп, керуючись суб’єктивними відчуттями, досвідом і знаннями. Більшість із них іще до пуття й не жила. Тому вони дуже хочуть, щоб хороші часи застали і їх — і вже точно, щоб їхні діти жили в ліпших умовах. Це їхні потужні мотиватори.

# 7. Мами

Широке, однорідне та об’єднане спільними інтересами ко­м’юніті. З огляду на специфіку свого статусу дуже багато часу проводить в інформаційному полі, особливо соціальних мережах. Цей сегмент споживає найширше коло каналів комунікації, і в нього найглибше споживання інформації. Також у мам одна з найглибших офлайнових комунікацій, хоча і обмежена кількома десятками людей.

Цей сегмент сильно піддатливий вірусам. Тут найвища швидкість поширення інформації та її викривлення. У мам є свої непорушні авторитети, думці яких у всіх сферах вони вірять беззастережно. Зазвичай це лідери громадської думки, які працюють у сфері здоров’я, психології, краси, освіти — усього, що прямо або опосередковано стосується поточних інтересів, тобто дітей і сім’ї.

Звісно, цей сегмент дуже неоднорідний, і в ньому є представники з щонайрізноманітнішим бекграундом. Проте наразі йдеться саме про тих, хто під час догляду за дитиною максимально віддалився від минулого життя й асимілювався в нові реалії.

Попри високу піддатливість вірусам і свідоме чи несвідоме транслювання їх на інші сегменти, цей сегмент доволі легко можна навчити жити в правильній системі координат. Основна причина — діти. Саме страх за майбутнє дітей є найдужчим і найзначимішим мотиватором. Якщо представники сегмента мам збагнуть рівень загрози, то доволі швидко стануть затятими апологетами правил інформаційної гігієни, відновлять свій імунітет і сформують його дітям.

# 8. Стара міська інтелігенція

Мешканці великих міст із хорошою класичною освітою і широким світоглядом. Це колишні вчителі, викладачі, наукові діячі тощо. Ті, хто зумів пронести через 1990-ті свою професію і заробляти на ній гроші в нових реаліях. Це високоінтелектуальні люди, виховані радянською освітою і системою, які, втім, зуміли адаптуватися в ринкових умовах. Зазвичай у них є джерело доходу — незначне, але на життя вистачає (зокрема, як доповнення до пенсії). До того ж, у них є діти, які їм допомагають. Можливо, вони й досі заробляють своєю професією.

Це люди, які звикли вчитися й аналізувати. Вони добре і глибоко вивчили стару систему й усе, що в ній було. З відкриттям інформації про Захід вони вивчили і його. Проте теж у режимі аналогової епохи. Можна сказати, що вони фахівці та євангелісти аналогової ери. Там для них усе зрозуміле і знайоме. І навпаки, нині вони цілком дезорієнтовані в усіх цих інтернетах і ґаджетах.

Стара міська інтелігенція подорожує за кордон, бачить користь від ґаджетів і широту їх застосування, цінує це, одначе мінімізує свої контакти з ними. Звісно, ці люди користуватимуться смартфоном, який подарували діти, але це будуть кілька базових функцій, більшість з яких крутитимуться навколо функціоналу кнопкового телефона. З інтернету для них найзрозуміліші YouTube і Facebook. Проте перший — доповнення до ТБ, а другий — до газет. Звісно, вони читають онлайн-ЗМІ, які поряд із ТБ для них — важливе джерело інформації.

Загалом до них пробивається інформаційний шум, але він не має колосального обсягу і загрожує не сильно. Вони добре аналізують те, що відбувається, і мінімально піддаються вірусам старого зразка. Утім абсолютно не орієнтуються в нових.

Стара міська інтелігенція розуміє, що все життя існуватиме в цифровій реальності, і також усвідомлює, що нічого про неї не знає. У представників цього сегмента є чітко сформований запит на правила життя в цій реальності, які допоможуть їм бути ефективними, але при цьому мінімально залучатися в усі «ці ваші інтернети». Це одна з найблагодатніших аудиторій на освіту в цифрову епоху.

# 9. Бізнесмени старого ґатунку

Сегмент дуже перегукується з попереднім і багато в чому його дублює. За винятком того, що в цих людей украй вольовий і нетерпимий характер, а з усіх джерел інформації вони довіряють лише своїм особистим зв’язкам і думці «поінформованих людей».

Знання про цифрову епоху їм потрібні для розуміння нових можливостей. Запит на знання у бізнесменів старого ґатунку сформований. Проте вони не знаходять доступної, простої та ефективної форми цієї інформації.

# 10. Молодь

Вона виросла і сформувалася в цифрову епоху. Розуміє її інтуїтивно. Проте молодь — вихованці зруйнованої системи освіти, яка не вчить мислити системно і вибудовувати зв’язки. Як наслідок, ці люди все розуміють, але також схильні до маніпуляції, як і суто аналогові люди.

Це вільні люди, для яких немає кордонів і перешкод. У них вже вбудовані фільтри, які сортують на купки те інформаційне сміття, що на них валиться щомиті. Проте сортування відбувається аж ніяк не за наявністю вірусів, а за індивідуальними інтересами.

Молодь не цікавиться політикою і включається в неї лише за фаном. Для молоді політика, імовірно, — аналог іще однієї віртуальної гри або серіалу на кшталт «Гри престолів».

Представники цього сегмента ведуться на все барвисте і зроблене власноруч. Для них це круто і правильно за замовчуванням. Віруси на них тільки апробуються, позаяк вони ще неповноцінні й дуже пасивні споживачі й виборці.

Звісно, серед молоді формується проактивний сегмент, якому до всього є діло. У нього розвинене критичне мислення й існує шкала координат «добре–погано». Саме нею молодь і керується, відбиваючись від довколишніх вірусів. Зауважу, що віруси до молоді поки прилипають мінімально, але й імунітет у неї мізерний. Він складається з розуміння цифрової реальності, а не небезпеки вірусів. Тому будь-який професіональний вірус безперешкодно досягне своєї мети.

Молодь — наше майбутнє. Прищепити їй правила інформаційної гігієни доволі важливо. Особливо з огляду на слабку системну освіту цього сегмента і загальне «отуплення» всіма спрощеннями й узагальненнями, у яких вони