Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

вже зрозуміли, якщо соціум заражений вірусами (а в нас наразі ціла пандемія), то рано чи пізно вони нас інфікують. Не врятує навіть сильний інформаційний імунітет. Зрештою ми так само блокуватимемо машини, вискакуючи на хвилиночку у справах, ігноруватимемо адекватні прохання тощо. Це як із глобальним потеплінням: якщо ви дотримуєтеся суперекоспособу життя, але всі навколо цього не роблять, то льодовик, що розтанув, затопить і їх, і вас. Тут ми всіляко залежимо від оточення.

Замiсть пiслямови

У процесі обдумування цієї книжки я перечитала безліч матеріалів і книжок. З усього цього хочу виокремити два діалоги, які дуже круто і комплексно висвітлюють те, як працюють вірусмейкери.

Це два різні, але однаково безсмертні діалоги.

Айн Ренд* «Джерело», діалог Пітера Кітінґа та Еллсворта Тухі (Частина 4, розділ 14 стор. 670–681).

Олдос Гакслі** «Який чудовий світ новий», діалог Джона Дикуна і Головного управителя Мустафи Монда (весь розділ 17, стор. 212–221).

Прочитайте цих класиків. Адже порятунок потопаючих у морі вірусів — справа рук самих потопаючих.