Читати книгу - "Том 2"

Каїн

Коли мовчу, то й добре.

А д а м

Та чому?

Каїн Бо нічого просити.

А д а м

А дякувати?

Каїн

А д а м Хіба ти не живеш?

Каїн Хіба не вмру я?

Є в а

Лихо!

З заказаного дерева плід пада.

А д а м

Ми мусимо його здійняти знову,

Навіщо дерево знаття зростив ти, боже?

Каїн

Чом з дерева життя ви плоду не зірвали?

Тоді б ви не боялись бога.

А д а м

Сину!

Образа бога се, слова зміїні.

К а ї н

Що ж?

Змій правду мовив: тії дерева

Були в раю. Коли життя добро візьметься

Й знаття добро, то звідки зло береться?

Є в а

Мій синку! так і я казала, грішна,

Як ти ще не вродивсь, не відновляй В собі мого гріха. Покаялася я.

Чи й поза райським муром мій нащадок Вловитись має знов у тую пастку,

Що привела до згуби нас в раю?

Згодься тим, що є с т ь,— якби ми так зробили, Ти б був тепер щасливий. Ох, мій сипу!

А д а м

Молитва скінчена, ходімо звідси,

Всяк з нас роботу має — не тяжку,

Хоч і потрібну. Новина дає нам Плід рясний за малую працю.

Є в а (до Каїна)

Сину мій.

Корися щиро батькові і йди За прикладом його.

А д а м і Є в а виходять.

С е л л а

Не підеш, брате?

А в е л ь

Навіщо сяя хмара на чолі?

Дивись, коли б вона ще не збудила гніву Одвічного!

А д а

Мій Каїне коханий!

Чи й я розгнівала тебе?

Каїн

Ні, Адо, ні!

Я хтів би сам лишитись на хвилину.

Я хворий, Авелю; та се минеться.

Ви, сестри, теж не гайтеся даремне,

ГІе слід, щоб ви були покарані за добрість.

Я йду за вами зараз.

А д а

Коли ні,

То я вернусь сюди.

А в е л ь

Святий спокій, мій брате,

Твоєму духові!

Виходять Авель, Селла і Ада.

К а ї п ( сам )

І се життя!

Роби! За віщо ж я робити мушу!

За те, що батько мій не втримався в раю.

А я що винен? Я тоді не жив.

І не просив життя, не хтів такої долі,

Яку мені принесло народження.

Навіщо батько слухав змія й жінки?

Ні, за що кара? що ж то був за гріх?

Зросло те дерево, то чом же не для батька? Як ні, то пащо близько так росло Таке хороше? І на всі питання У них одна відповідь: «Божа воля,

Бог добрий». Хто се знає? Чи з того,

Що він всесильний, значить, що він добрий? Я знаю тільки плід — а він гіркий,—

За гріх чужий я мушу плід сей їсти.

Хто йде сюди? До ангелів подібний,

Але суворіший, смутніший вид його,

Ніж інших духів. Та чого тремчу я?

Хіба для мене він страшніш ніж тії,

Яких щодня з огненними мечами Я бачу коло брами, де я часто Смерком скрадаюсь, щоб хоч раз поглянуть На ті сади, на спадщину мою,

Поки ще ніч не вкрила огорожі І верховіття тих дерев безсмертних,

Що їх пильнує херувимська варта.

Я не боюсь огненно-збройних духів,

Чого ж би мав тремтіти перед сим?

Від пих здається дужчим він і кращим,

Так мовби не таким, яким він міг би бути. Його безсмертя з тугою з’єдналось.

Невже нещасні є, окрім людей?

Невже? Іде він.

Ввіходить J1 ю ц и ф е р.

JI ю ц и ф е р

Смертний!

Каїн Хто ти, душе?

JI ю ц и ф е р Я пан над духами.

Каїн І ти лишив ї х.

Для пороху?

Л го ц и ф е р

Його думки я знаю,

І почуття ми маєм спільні.

К а ї н

Як?

Мої думки ти знаєш?

Л ю ц и ф е р

То думки

Усіх, хто вартий думки,— се безсмертя В тобі озвалося.

К а ї н

Яке безсмертя?

Його нема в нас: дерева життя Нам не дістав мій нерозумний батько, Тим часом мати надто поспішилась До дерева знаття; всяк плід нам смерть

Л ю ц и ф е р Мана то все, ти житимеш.

К а ї н

Живу я,

Аби умерти. Й, живучи, не бачу,

Що.робить смерть страшною, тільки се Бридке, неподоланне, природженне Бажання жить. Ненавиджу його.

Собою бриджуся, та побороть не можу.

І так живу. Бодай* би не родився!

Л ю ц и ф е р

Живеш і вічно житимеш. Не думай,

Що в сій земній подобі все життя,—

Подоба зникне, ти ж і потім будеш Не меншим, ніж тепер.

Каїн

Не меншим! Чом же

Не більшим?

JI ю ц и ф е р Може, станеш ти, як ми.

Каїн

Які ж ви?

JI ю ц и ф е р Ми безсмертні.

Каїн Ви щасливі?

JI ю ц и ф е р

Ми сильпі.

К а ї н Ви щасливі?

Л ю ц и ф е р

Ні, а ти?

К а ї н

Чи я щасливий? Глянь!

Л ю ц її ф е р

Ти, бідна глино!

Ти, ти себе вважаєш нещасливим?! '

Каїн

Так. Але ти хто, ти з владою такою?

Л ю ц и ф е р

Той, хто бажав буть тим, чим твій творець,

Але тебе створив би іншим...

Каїн

Ox!

До бога ти подібний, та...

JT ю ц и ф е р

Не бог я,

Я ним не став, нічим не хочу бути,

Як лиш собою. Пап, хто переміг.

Каїн

Хто?

JI ю ц и ф е р

Батька твого і землі творець.

. Каїн

І неба, і всього. Про се я чув Спів серафимів і — розповідь батька.

JI ю ц и ф е р

Говорять те, що мусять говорити,

Аби не статись тим, чим стався я Між духами, а ти між людьми.

Каїн

Хто ж ми?

JI ю ц и ф е р

Ті, що хотять скористати з безсмертя;

Ті, що всесильному тиранові посміють В лице одвічне глянуть і сказати,

Що зло не єсть добро! Як він створив пас — Він каже так, а я не зпаю і не вірю! —

Але як