Читати книгу - "Чарівна ти"

не лишилося. Якщо їй не вдавалося зіграти бездоганно, Макс карав її нищівним рівнем задоволення. Він доводив її до божевілля, коли цілими днями нівечив її клітор екстазом так, що бідолашна не могла ані їсти, ані спати. Провал став неприпустимим, і Алюет почала жахатися власних геніталій.

— Щоб вижити, обидві стали тим, ким вирішив я. Якщо б котрась із них комусь розповіла про владу, яку я над ними мав, — віщував далі Макс, — я би знищив їх.

— Саме тому ти вбив Алюет? — спитала Пенні.

— Вона хотіла тобі все розповісти, — підтвердив Макс.

Водій Максвелла возив їх нескінченними колами по задимлених, мов знищених війною кварталах. Складалося враження, що минула вічність, відколи вони з Тедом їздили на романтичну кінну прогулянку цією ж самою густолистою алеєю.

Крізь тоноване скло лімузина вона бачила парк. Досі без догляду блукали зграї дітлахів, кинутих напризволяще норовливими няньками. Прикуті до інвалідних візків старі досі були в парку, немов старі ескімоси, яких залишають помирати на арктичній плавучій крижині. Поміж ними стояв Юрій, покинутий чоловік, від якого втекла одержима самозадоволенням наречена. Бородатий лахмітник, самотній у своєму розпачі, він продовжував роздавати у натовпі блідо-зелені папірці. Фотографії Бренди, мов його спогади про неї, з кожним накладом фотокопій все більше і більше блякнули. У Пенні було непереборне бажання вистрибнути з лімузина, підбігти до нього. Вона мріяла показати йому сліди від зубів на своїй руці як доказ того, що його кохана досі жива. Ці шрами від зубів сповнять його новою надією.

Макс простежив за її поглядом, побачив чоловіка, що втратив наречену. Зневажливо похитав головою.

— Я ніколи не дозволю якомусь божевільному вбити тебе. — Він махнув рукою, здавалося, охоплюючи все місто. А можливо, увесь світ. — Хоч би куди пішла… кожну мить від твого народження… мої охоронці невпинно спостерігали за тобою. Моя охорона перешкодила цим хуліганам підпалити твій дім… А одного разу вони навіть врятували тебе від торнадо. — І вже більш суворо він додав: — Ти належиш мені. Якщо хтось і покладе край твоєму життю, то буду я.

Пенні покірно зітхнула.

— І яка ж мета твого грандіозного плану?

Макс посміхнувся з дивною сумішшю жалю та любові.

— Ти будеш працювати постійним генеральним директором «ДейтаМайкроКом». Кожен день до кінця життя ти вдягатимеш колготки та носитимеш портфель. Ти станеш укладати волосся лакованим шоломом та їсти салати. Будеш сидіти на зборах правління, таких виснажливих, що стануть перевіркою твоєї психіки.

Макс самовдоволено посміхнувся.

— Кожна жінка в світі мріє стати моєю дружиною.

— Ти на мене натякаєш? — спитала приголомшена Пенні.

— Не клей дурня. Я освідчуюсь тобі. — Він знизав плечима, немов зводячи нанівець будь-які дискусії. — З тебе вийде рішуча дружина. Немає причин, з яких кожен з нас повинен жити на самоті.

Королева Англії, китайська медіабаронеса, дочка залізного магната — всі його попередні завоювання жили тим самим цнотливим життям, зберігаючи вірність йому, йому одному. Ця мережа впливових жінок дарувала Максвеллу панування над всім людським родом.

— Завдяки «Чарівній ти», — пихато вихвалявся Макс, — я з успіхом імплантував нанороботів у 98,7 відсотків дорослих жінок індустріального світу.

Він підтвердив, що цими роботами він контролює купівельні звички жінок. Підчас телевізійної реклами окремих товарів виробництва «ДейтаМайкроКом» він передає певний сигнал, який вивільняє еротичні відчуття. Будь що: черевики, кінофільм, роман про вампірів — жінки швидко асоціюють поштовхи зі своїм збудженням і поспішають купити товар.

— Жінки — нові хазяї, — продовжував Макс, — а тепер я став хазяїном усіх жінок.

Пенні знала, що він говорить правду. Принаймні, свою власну правду.

— Тільки не знижуй все до рівня суперечки на дитячому майданчику, — попередив Максвелл. — Річ не у змаганні між дівчатами та хлопчаками. Річ у владі. Ми живемо в світі, де жінкам належить основна частина влади. В уряді, у відділі споживачів, жінки обертають світ, а їхнє триваліше життя сприяє тому, що вони контролюють найбільші багатства.

Він розглядав чорний пульт у себе на долоні. Крутив пристрій, щоб вона краще роздивилася. На його поверхні — мозаїка з чорних кнопок, на кожній літера або цифра. Клавіатура.

— Тільки-но уяви, що цей пульт опиниться в руках тринадцятирічного хлопчака…

Пенні сухо відповіла:

— Він там і перебуває.

Макс натиснув на кнопки, вона закричала від спазмів електричного збудження, яке пронизало її клітор.

Пенні, пригнічуючи оргазм, сказала:

— Ти створив дуже ефективний засіб стримувати дітонародження. — Вона згадала про пошкодження, які отримували ті, хто намагався увійти в неї.

Максвелл таємниче посміхнувся.

— Якщо мене задовольнить твоя робота, я, можливо, дозволю тобі народити. Людські особини не здатні контролювати свою чисельність, тому цим слід зайнятися мені. У моїй утопії лише найяскравішим, найпродуктивнішим жінкам буде дозволено мати нащадків.

Почувши це, Пенні зрозуміла, чому президент наклала на себе руки. Максвелл планував контролювати рівень народжуваності у всьому цивілізованому світі.

— Перенаселеність, — промовила Пенні. — Тому ти й посадив біля годівниці сторожову собаку.

Він кивнув, помітно пишаючись собою.

— Ти згадала про функцію охоронця воріт. Певні нанороботи можуть доставляти імпульси палаючої енергії плазми. Їх було винайдено задля руйнування ракових клітин, але я побачив, що вони так само реагують на ереговані пеніси чоловіків.

Пенні криво посміхнулася й сказала:

— Ти будеш радий дізнатися, що з тим самим успіхом вони реагують на пальці містиків з Гімалаїв.

Макс здивовано підвів брову.

— Он воно як! Ти знайшла Сивобороду Бабу, — посміхнувся він і спитав: — Як там стара?

— Вона зневажає тебе, — зухвало відповіла Пенні. Попри всі його намагання приховати реакцію, Пенні помітила, що новина Максвелла зажурила. Пенні додала, користуючись хвилинною перевагою: — Баба ненавидить тебе за те, що ти викрав стародавні таємниці сексу й скористався ними задля власного зиску.

Макс нічого не відповів, зсунув якийсь перемикач на пульті — Пенні відчула хвилю нестерпного бажання.

Вона здригнулася, але швидко опанувала себе. Зіщулилася.

— Завдяки її порадам я спробую довести, що готова кинути виклик хазяїну, на відміну від твоїх попередніх рабинь.

Макс помітив, як вона гнівно стискає й розтискає кулаки.

— Ти більше не слабка дитина, яку я навчив отримувати задоволення… Відчуваю, що під керівництвом Баби ти стала більш небезпечною: ти стала жінкою. — У його очах спалахнуло щось на кшталт захоплення. — Якщо коли-небудь замислиш заподіяти мені шкоду, будь ласка, пам’ятай: вб’єш мене — і наслідки перевершать твої найстрашніші уявлення!