Читати книгу - "Азазель"

ваша сіятельність. Олл райт. Покликав візника чайку попити. Чай! Ті! Дрінк![44] Живучий, чортяка, попався. П'є, п'є і хоч би що йому. Дрінк, дрінк — насінг[45]. Та потім нічого, зомлів. А прольоточку я за будинок одігнав. Біхайнд наш хаус[46]. У двір, кажу, відігнав. Поки що постоїть, а після вже я подбаю, не зводьте турбуватися.

Бланк переклав баронесі сказане.

— Fine, — відгукнулася вона і півголосом додала: — Andrew, just make sure that he doesn't try to make a profit selling the horse and the carriage.[47]

Відповіді Фандорін не почув — певно, мовчазний Ендрю просто кивнув.

«Ну давайте, гади, відстібайте мене, — подумки підігнав зловмисників Ераст Петрович. — У вас же перерва скоро. Зараз я вам влаштую експеримент. Про запобіжника б тільки не забути».

Однак Фандоріна чекало серйозне розчарування — ніхто його відстібати не збирався. Просто біля вуха почулося сопіння й запахло цибулею («Тімофій», безпомилково визначив в'язень), щось тихенько скреготнуло раз, удруге, втретє, вчетверте.

— Готово. Відгвинтив, — доповів швейцар. — Бери, Андрюхо, несемо.

Ераста Петровича підняли разом з кріслом і понесли. Ледь-ледь розплющивши око, він побачив галерею та освітлені сонцем голландські вікна. Все зрозуміло — тягнуть до головного корпусу, в лабораторію.

Коли, намагаючись не шуміти, носії ввійшли до рекреаційної зали, Ераст Петрович всерйоз замислився — чи не опам'ятатись і чи не порушити навчальний процес несамовитими криками. Хай дітки подивляться, якими справами займається їхня добра міледі. Але з класів долинали такі мирні, затишні звуки — розмірений учительський басок, вибух хлоп'ячого сміху, поспівка хору, — що у Фандоріна не вистачило духу. Нічого, ще не час розкривати карти, виправдав він свою м'якотілість.

А потім було вже пізно — шкільний гамір лишився позаду. Ераст Петрович підглянув, що його тарабанять угору по якихось сходах, скрипнули двері, повернувся ключ.

Навіть крізь заплющені повіки було видно, що яскраво спалахнуло світло. Фандорін одним примруженим оком швидко оглянув обстановку. Встиг уздріти якісь фарфорові прилади, дроти, металеві котушки. Все це йому аж ніяк не сподобалося. Вдалині приглушено вдарив дзвін — видно, закінчився урок, і майже відразу долинули дзвінкі голоси.

— Маю надію, що все скінчиться добре, — зітхнула леді Естер. — Мені буде жаль, якщо юнак загине.

— Я також маю надію, міледі, — помітно хвилюючись, відповів професор і загуркотів чимось залізним. — Але науки без жертв, на жаль, не буває. За кожен новий крок пізнання доводиться платити дорогою ціною. На сантиметрах далеко не заїдеш. А коли вам цей молодик такий дорогий, хай би ваш ведмідь не труїв візника, а підсипав би йому снодійного. Я б тоді почав із візника, а цього лишив на потім, що дало б йому додатковий шанс.

— Ви маєте рацію, друже мій. Цілком вірно. Це була непростима помилка. — В голосі міледі звучала непідробна гіркота. — Але ви все ж постарайтеся. Поясніть мені ще раз, що саме ви маєте намір зробити?

Ераст Петрович нашорошив вуха — це питання його теж дуже цікавило.

— Вам відома моя генеральна ідея, — з натхненням промовив Бланк і навіть перестав гуркотіти. — Я вважаю, що підкорення електричної стихії — ключ до майбутнього століття. Так-так, міледі! До двадцятого століття лишається двадцять чотири роки, але це не так уже довго. У новому столітті світ зміниться до невпізнання, і здійсниться ця велика зміна завдяки електриці. Електрика — це не просто спосіб освітлення, як вважають профани. Вона здатна творити чудеса і в великому, і в малому. Уявіть собі карету без коня, котра їде на електромоторі! Уявіть поїзд без паровоза — швидкий, чистий, безшумний! А потужні гармати, що б'ють ворога спрямованим розрядом блискавки! А міський диліжанс без кінної тяги!

— Усе це ви вже багато разів говорили, — м'яко перервала ентузіаста баронеса. — Поясніть мені медичне використання електрики.

— О, це найцікавіше, — ще більше розпалився професор. — Саме цій сфері електричної науки я маю намір присвятити своє життя. Макроелектрика — турбіни, мотори, потужні динамо-машини — змінять навколишній світ, а мікроелектрика змінить саму людину, виправить недосконалості природної конструкції homo sapiens. Електрофізіологія та електротерапія — ось що врятує людство, а зовсім не ваші розумники, котрі граються у великих політиків або, смішно сказати, малюють картинки.

— Ви помиляєтесь, мій хлопчику. Вони теж роблять дуже важливу й потрібну справу. Але продовжуйте.

. — Я дам вам можливість зробити людину, будь-яку людину, ідеальною, позбавити її вад. Усі дефекти, що визначають поведінку людини, гніздяться отут, у підкірці головного мозку. — Жорсткий палець преболяче постукав Ераста Петровича по тім'ї. — Якщо пояснювати спрощено, в мозку є ділянки, що відають логікою, задоволенням, страхом, жорстокістю, статевим відчуттям і так далі, і таке інше. Людина могла б стати гармонійною особистістю, коли б усі ділянки функціонували рівномірно, але цього не буває майже ніколи. У однієї занадто розвинена ділянка, що відповідає за інстинкт самозбереження, і ця людина — патологічний боягуз. У іншої недостатньо задіяна зона логіки, і ця людина — заплішений дурень. Моя теорія полягає в тому, що за допомогою електрофорезу, тобто спрямованого й суворо дозованого розряду електричного струму, є можливість стимулювати одні ділянки мозку і пригнічувати інші, небажані.

— Це дуже, дуже цікаво, — сказала баронеса. — Ви знаєте, любий Ґебхардте, що я досі не обмежувала вас у фінансуванні, але чому ви такий упевнений, що коригування психіки в принципі можливе?

— Можливе! У цьому немає ані найменших сумнівів! Чи відомо вам, міледі, що в похованнях інків виявлено черепи з однаковим отвором ось тут? — Палець знову двічі тицьнув Ераста Петровича в голову. — Тут розташована ділянка, що відає страхом. Інки знали це й за допомогою своїх примітивних інструментів видовбували у хлопчиків касти воїнів боягузтво, робили своїх солдатів безстрашними. А миша? Ви пам'ятаєте?

— Так, ваша «безстрашна миша», що кидалась на кішку, справила на мене враження.

— О, це тільки початок. Уявіть собі суспільство, в котрому немає злочинців! Жорстокого вбивцю, маніяка, злодія після арешту не карають і не посилають на каторгу — йому всього лиш роблять невелику операцію, і ця нещасна людина, назавжди позбувшись хворобливої жорстокості, надмірної похоті чи непомірної жадібності, стає корисним членом суспільства! А уявіть, що якого-небудь із ваших хлопчиків, і без того дуже здібного, піддали моєму електрофорезу, ще більше підсиливши його обдаровання?

— Ну вже своїх хлопчиків я вам не віддам, — відрізала баронеса. — Від надмірного таланту втрачають глузд. Ліпше вже експериментуйте на злочинцях. А що таке «чиста людина»?

— Це порівняно проста операція. Гадаю, я до неї вже майже готовий. Можна нанести удар по