Читати книгу - "Урогiнекологiчний Роман, Тетяна Олiйник"

– Це кармічні стосунки! – зі знанням справи пояснила Христина.

– Що це означає?

– А те й означає, що ти бігаєш по колу, навколо нього, не в силах розірвати ваш зв’язок.

– Що ж мені робити? – зажурилася Лана.

– Відпрацьовувати карму, що ж іще! – гмикнула та.

Та тільки сенсу від того було мало. Ніхто не міг відповісти на запитання, що турбувало нещасну дівчину: «Чому я? Чому саме він? Коли ж це закінчиться?»

Нарешті доїхавши до подруги, Лана виплакалася на її плечі й почула вердикт:

– Яка ж ти дурепа, Свєтко!

– Теж мені, заспокоїла... Краще скажи, що робити?

Христина глибоко зітхнула.

– Тільки не кажи мені знову про бабку! – попередила її Лана. – І про карму теж! – Та лише знизала плечима:

– Тоді лікуйся й забудь цього козла назавжди!

– Легко тобі говорити...

– Ну, знаєш... Якщо навіть цей урок тебе нічого не навчив, то мені більше сказати нічого!

Лана відсьорбнула ромашкового чаю, люб’язно завареного подругою для заспокоєння нервів, задумливо подивилася у вікно та промовила:

– А може, це справді моя вина? Раптом ця інфекція в мене давно, але проявилася тільки зараз?

Христина вибухнула обуренням:

– Ти очманіла?! Та він просто намагається нав’язати тобі почуття провини! А ти, закохана дурепо, у це віриш!

Лана розуміла, що подруга має рацію на всі сто відсотків. Образа на Марка була такою глибокою, що цілком могла допомогти їй побороти хворобливі почуття до нього.

Їхати в робочий офіс із розпухлими від сліз очима зовсім не хотілося. Лана була настільки пригніченою, що про жодну роботу не могло бути й мови. Вона твердо вирішила, що заслужила лікарняний, і зателефонувала Марку. Але він на дзвінок не відповів. Лана почекала деякий час та набрала його номер ще раз, але цей гад скасував дзвінок. Рішуче налаштована дівчина відправила повідомлення: «На роботу не приїду. Хворію». У відповідь тиша. Але це навіть на краще. Сьогодні вона зможе відлежатися в гарячій ванні, пожаліти себе й наплакатися досхочу.