read-books.club » Любовна фантастика » Моя всупереч, Алекса Адлер 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя всупереч, Алекса Адлер"

200
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Моя всупереч" автора Алекса Адлер. Жанр книги: Любовна фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 4 5 6 ... 109
Перейти на сторінку:

Володарі справді приходять раніше.

І навіть з'являються одночасно, що останнім часом буває вкрай рідко.

Навіть не бачачи їх, я одразу вловлюю, як мене накриває відчуттям присутності безмірно близьких вже для мене сутностей, а за ним і теплою хвилею радості. Мої се-аран поряд.

Піднявшись зі зручного дайрата, на якому вбивала час, читаючи з галоекрана всілякі цікаві факти про планету Терстані, я згортаю все і майже бігом вскакую їм назустріч. Щоб уже за мить опинитися в руках А-атона, а потім і Са-оіра. І цілувати обох своїх чоловіків.

− М-м-м, який же я голодний, − гарчить мій темний се-аран, прикусуючи мою шию в той самий момент, коли його брат проштовхується язиком мені в рота, стискаючи стегна і зминаючи тонку спідницю. Втім, вони обоє не поступаються один одному в прагненні дістатися до моєї оголеної шкіри.

Мабуть, не тільки я останнім часом зголодніла за їхньою увагою, але й вони... за моєю.

– Я скажу… подати… вечерю… – виривається у мене зі стогонами, між палкими відвертими поцілунками.

− Пізніше, мені точно не їжі зараз хочеться, − заперечує Са-оір, з яким ми за останні пару діб провели разом лише кілька годин уночі в ліжку.

Отримавши нарешті офіційно у свої руки всі можливі військові відомства імперії, у тому числі й більшість тих, що належать Високим Домам, які тепер не мають права чинити перешкоди імперським перевіркам, мій темний Володар з азартом взявся наводити в армії Аша-Ірон свої порядки. А якщо припюсувати до цього суди над Менетнашем та його соратниками, де на повну силу розвернувся А-атон, холодно і розважливо знищуючи ворогів Владущого Дому, то боюся, скоро сходження моїх чоловіків на трон почнуть називати кривавим, стільки голів уже полетіло.

Але зараз я не хочу про це думати. Зараз для мене не існує зовнішнього світу. Зараз вони зі мною і тільки мої. Коли А-атон підхоплює мене під сідниці, підіймаючи вище, я охоче обіймаю його руками та ногами, дозволяючи нести, куди їм обом заманеться.

А хочеться їм у купальні. Цей комплекс приміщень вже давно став одним із наших улюблених місць для сексуальних ігор. Хоча насправді мої се-аран в будь-яку мить можуть почати ці самі ігри зі мною будь-де.

Поки Са-оір вводить команди на панелі, щоб підігріти басейн до комфортної для мене температури, А-атон ставить мене на широку лавку, беручись здирати сукню. Та і я не відстаю, вже досить вправно позбавляючи його одягу. Наші долоні торкаються, мандрують оголеною шкірою, від бажання темніє в очах і збивається дихання. Чоловічі пальці вриваються у моє лоно, перевіряючи, розтягуючи.

За хвилину рук на моєму тілі стає вдвічі більше. Це мій темний се-аран, стрімко зірвавши з себе кітель і сорочку, сів верхи на лаву.

− Іди сюди, − тягне мене до себе. Притискається обличчям до живота, обсипає поцілунками. А потім раптово проводить язиком від лобка до пупка, стискаючи долонями сідниці. − Сідай на мене.

Мій погляд сам собою опускається на його здиблений, збуджений до межі член, вивільнений зі штанів. У роті пересихає, а відчуття порожнечі всередині стає майже нестерпним. Так, я теж дуже зголодніла за своїми се-аран.

На губах Са-оіра з'являється задоволена усмішка, сповнена. Йому подобається бути моєю залежністю. Як і А-атону.

Важко дихаючи й вхопившись за широкі плечі, я обережно опускаюся верхи на свого темного се-аран. Насаджуюсь на нього, відразу до упору і без прелюдій. Вони й не потрібні мені зараз. Там вже все мокре та готове для них. Я ладна кінчити, здається, вже лише від цього проникнення.

Низько застогнавши, закидаю голову. Очі закочуються від неймовірної насолоди. Ніколи, напевно, не перестану насолоджуватися ось цим першим відчуттям проникнення чоловічої плоті, коли оживають усі рецептори та нервові закінчення, поширюючи по тілу рідке полум'я. Відчуваю, як Са-оір проводить кінчиками пальців по моїй відкритій шиї, грудях, животі, стискає талію.

І підіймає, щоб насадити на свій член знову.

− Я не знаю нікого й нічого красивішого за тебе, − хрипить він, вбиваючись у мене знизу кількома потужними випадами.

По моїй спині ковзають долоні та губи А-атона. Він намотує моє волосся на кулак, змушуючи схилити голову набік. І, притулившись до спини оголеним торсом, цілує беззахисну шию, безпомилково знаходячи мої найчутливіші ерогенні зони. Кусає і зализує, знову і знову ковзаючи язиком, в рази посилюючи відчуття, даровані Са-оіром, через що я зовсім втрачаю зв'язок з реальністю.

І майже не помічаю той момент, коли мене нахиляють вниз, змусивши притиснутись грудьми до напруженого темношкірого торса, а між моїх сідниць у цей час ллється теплий гель змазки.

Довгі вмілі пальці пробігаються по впадинці, натискають на кільце ануса, кружляючи і продавлюючи. Один проникає всередину, зриваючи з моїх губ гортанний стогін. Відчуття подвійної наповненості звично штовхає мене в темний вир поки ще трохи сороміцького для мене задоволення. Але я вже давно зізналася собі, що мені подобається все, що роблять із моїм тілом мої се-аран. Можливо, і за сором я тримаюся, бо з ним гостріше.

Затиснута між двома величезними тілами, полонена ними. Гострі зуби на моєму плечі. Рухи члена всередині й тепер уже два пальці ззаду. Кожна клітинка в моєму тілі дзвенить від задоволення, що наростає по спіралі.

І коли Са-оір зупиняється, щоб дати своєму близнюкові можливість приєднатися, і замість пальців між моїми сідницями притискається вже дещо значно більше, розсовуючи тугі м'язи, я й сама трохи підставляюся цьому дотику. Завмираю, важко дихаючи. Розслабляю м'язи, ткнувшись чолом у груди Са-оіра. І тихо шиплю, коли А-атон проникає в мене до кінця*.

Неможливо передати це почуття наповненості. На межі болю. На межі емоцій, коли найменший рух, ніби по оголених нервах. Цю безпорадність перед чоловіками, що беруть твоє тіло. Вибух найсуперечливіших відчуттів та поривів. І почуття повної довіри, яка перемагає навіть інстинкти. Коли знаєш, що не зроблять боляче, що в їхніх руках я пізнаю тільки задоволення. Можливо, на межі моїх можливостей, але все одно пізнаю.

1 ... 4 5 6 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя всупереч, Алекса Адлер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя всупереч, Алекса Адлер"