Читати книгу - "Скорочено Пригоди Тома Сойєра"

Мало не щодня у цей сумний час Том ходив до віконечка тюрми і передавав туди контрабандою "вбивцеві" всякі смачні речі, які вдавалося здобути.

Мешканцям містечка дуже кортіло покарати метиса Джо за крадіжку трупів, але він викликав такий страх, що ніхто не наважувався взяти на себе почин у цій справі, а тому цей намір був залишений.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

КІТ І ЛІКИ

Беккі Течер перестала ходити до школи, бо захворіла, і в Тома почалися нові турботи. Він блукав уночі навколо її будинку і почував себе дуже нещасним. Тітка стурбувалась і почала його лікувати, пробуючи всі можливі засоби. Саме на той час входило в моду лікування водою, тож Тома обливали холодною водою, загортали в мокре простирало й укривали ковдрами, щоб він пропотів. Він приймав гарячі ванни, "сидячі" ванни, душі. Помалу Том збайдужів до всіх тортур. Тітка почула про нові ліки — "болевгамовувач", замовила їх і почала давати Томові. То був справжній вогонь у рідкому стані! Хлопець став обмірковувати всілякі плани порятунку, і нарешті почав вдавати, що ліки йому подобаються. Тітка дозволила приймати ліки самому, і Том виливав їх у щілину підлоги у вітальні.

Якось Том дав спробувати ліки їхньому котові Пітеру. Кіт просто оскаженів і вчинив у кімнаті страшенний розгардіяш. Тітка відразу зрозуміла, що на кота подіяли ліки, і насварила хлопця. Тоді Том сказав тітці, що вона без жалю попекла йому цими ліками всі кишки. Тітку Поллі почала мучити совість.

Том прийшов до школи до початку уроків, чого ніколи не траплялося. Він виглядав Беккі. Коли прийшов її брат, Джеф Течер, Том не відходив від нього ні на хвилину і всіляко намагався навести його на розмову про сестру. Але Джеф не розумів натяків. Том зажурився, та ось прийшла Беккі. Тепер Том гукав, реготався, ганявся за товаришами, ходив на голові. Дівчинка не помічала його, а згодом сказала, що деякі люди гадають, що вони дуже гарні… і завжди кокошаться… Том, сумний і знищений, відійшов набік.

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

ЗГРАЯ ПІРАТІВ ПІДНІМАЄ ВІТРИЛА

У Тома на душі було похмуро. Він почувався самотнім і усіма забутим. Хлопець вирішив піти з містечка. Коли він йшов лугом, то навіть заплакав, почувши звук шкільного дзвоника, який скликав учнів на післяобідні уроки. Том зустрів Джо Гарпера, у якого теж був похмурий вигляд, бо мати відшмагала його за те, що він ніби то випив вершки. Хлопці домовилися тікати з дому разом.

Джо хотів піти в пустельники, жити в печері, годуючись сухими скоринками, і вмерти від холоду, злиднів і горя. Але, послухавши Тома, він визнав, що краще зробитися піратом.

За три милі від їхнього містечка, там, де річка Міссісіпі досягає більше ніж милю завширшки, був довгий, вузький лісистий острів з піщаною мілиною. Саме на цей Джексонів острів друзі і вирішили переселитися. Вони розшукали Гекльберрі Фінна, і він охоче приєднався до них.

Хлопці розійшлися, домовившись зустрітися на березі ріки опівночі. Кожен мав узяти з собою вудочки й гачки, а також їжу, яку їм пощастить здобути. Ще до вечора кожен із них встиг поширити серед товаришів звістку, що незабаром у містечку "щось почують".

Опівночі Том з'явився на березі річки з великим шматком вареної шинки та ще з деяким провіантом. Прийшли Джо і Гек. Том назвав себе Чорним Месником Іспанських морів, Гек — Кривавою Рукою, а Джо — Грозою Океанів.

Гроза Океанів теж роздобув чималий шмат свинини і ледве дотяг його до місця. Кривава Рука приніс казанок і цілий пак напівсирого тютюнового листу, а також кілька стеблин маїсу, щоб замінити ними люльки. Крім нього, жоден з піратів не курив. Сірників у них не було, тож вони потягли головешку з великого плоту, поки плотарі пішли до містечка.

Хлопці сіли на пліт, який вкрали біля берега, і поплили до острова. Десь коло другої години ночі пліт сів на піщану мілину кроків за двісті від того місця, де вони вирішили розташуватися. Хлопці перетягли туди всю здобич, а з плота прихопили старе вітрило, щоб зробити з нього намет.

Вони розпалили вогонь, підсмажили на сковороді трохи свинини і з'їли половину всього припасу кукурудзяних коржів. Гекльберрі говорив, що дуже задоволений, бо не щодня наїдається досхочу. Том радів, що не потрібно буде вставати рано-вранці, щоб йти до школи.

Кривава Рука видовбав з кукурудзяного качана люльку, припасував до неї стеблину, набив її тютюном, приклав до неї жаринку і випустив хмару пахучого диму. Том і Джо теж вирішили навчитися курити. Та поки що вони заходилися пояснювати Геку, чим займаються пірати.

Втомлені пірати лягли спати. Тома і Джо трохи мучила совість за втечу і вкрадене з дому м'ясо.

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

ТАБІР ЩАСЛИВИХ РОЗБІЙНИКІВ

Прокинувшись уранці, Том довго не міг зрозуміти, де він. Джо та Гек ще спали. Том спостерігав за комашками, пташками і пробудженням природи зі сну. Хлопець розбудив інших піратів, і за дві хвилини вони ганялись один за одним по білій піщаній мілині. Уночі хвилі віднесли їхній пліт, але хлопці навіть раділи з цього: був спалений міст між ними і цивілізованим світом.