Читати книгу - "Гра почалась 2. Місто Сонця, Євгеній Шульженко"

Чемпіонка почала піднімати хлопця та тягти його з рампи, в сторону виходу. Вона подивилась на Мілану, всміхнулась та побажала їй перемогти. Та запевнила, що далі вона грати не збирається. Командирка племені Вітрів почала шукати Іллю поглядом. Побігла за скейт-парк. Вона прийшла дуже вчасно, оскільки хлопець напирав на розвідника так сильно, що той не встигав відбиватись. Удари пропускав, руки тремтіли, на очах сльози. В останній момент відвів голову, де просвистіла палиця.

Мілана підскочила до хлопців, розуміючи, що чемпіон цілиться в голову та не на жарт розлютився. Дівчина боком впала на траву та виставила ногу, збивши чемпіона з ніг. Мінусом такого прийому було те, що чемпіон всім тілом впав саме на Мілану. Командирка крякнула від несподіванки та відчула біль по всьому тілу. Ілля ж підскочив та ногою відштовхнув чемпіона з Мілани. Вдарив палицею по животу хлопця, той скрутився та залишився на землі.

Діти племені Вітрів, мокрі від бійки та втомлені від такої активності, на декілька хвилин впали на штучку траву. Мілана встала та повернулась в сторону трибуни з губернатором. Знайшла його погляд та розвела руки.

- Євген, ти про це мрієш? – розлючено закричала дівчина, - Про дорослі Ігри? Чим ти краще дорослих, щоб лишите цей світ?

Та більш за все, що Мілану почув лише Ілля. Натовп з трибун розцінив жест Мілани як звернення до них. Всі почали аплодувати та викрикувати «Мілана! Мілана! Мілана!»  Тому звернення дівчини потонуло в криках та хаосі шумів. Та губернатор можливо і не чув слів Мілани, але всміхнувся хитро їй та помахав рукою  Потім він подивився на піраміду з дерев’яних ящиків та показав туди рукою. Дівчина обернулась, та побачила трьох чемпіонів, що очікували на дітей племені Вітрів.

Біля самої піраміди столи два хлопця. Один був не високий, років одинадцяти. Коротке волосся, широка статура. Він більше походив на товстуна, але обличчя було підтягнуте. В руках хлопець тримав біту.

Другий чемпіон трохи злякав Мілану, адже він був просто величезний. В якийсь момент дівчина вирішила що перед ними дійсно дорослий чоловік. Але придивившись, побачила дитину, та все ж таки дуже високу та широку. Ця шафа, а не хлопець, був вдягнений в шорти та коротку футболку. Кремезний та сильний. Чемпіон махав над головою металевий ціпок. «Це сон!» - тільки й подумала командирка племені Вітрів. Небезпека просто тріщала в повітрі.

Щодо останнього чемпіона, то це була доволі висока дівчина, з двома русими косами. Вона сиділа на самій вершині піраміди. Була спокійна, погляд задумливий, просто розглядала Іллю. На колінах в неї лежала гумова палиця. Наче нічого не звичного, але вона заставила Мілану напружитись.

Коли натовп трохи заспокоївся, а серця воїнів Замку Вітрів заспокоїлись, вони встали та пішли до піраміди. Хлопці побігли зустрічати гостей. Один махає битою, другий ціпком. Від бігу кремезного велетня здавалось що земля трохи труситься. Але це точно не від цього, більше від натовпу на трибунах, що почали гепати ногами.

Ілля кинувся вперед та ледь відскочив від металевого ціпка, пригнув в сторону. Мілана не поспішала простягати палицю, бо якщо ціпок зачепить зброю, велетень може потягти її на себе. Руки трохи спітніли, палиця могла вислизнути.

Дівчина спробувала завдати удару знизу, по ногам, але велетень відскочив та полоснув ціпком по траві прямо перед палицею. В цей момент другий чемпіон, який вийшов з поля зору, з’явився збоку та вдарив Мілані по руці. Та похитнулась, але не впала. Рука страшенно боліла і вже було видно як з’являється синець. Ілля кинувся на хлопця з битою. Дівчина не могла допомогти, бо велетень теж почав рухатись на дітей.

Ціпок просвистів майже біля вуха Мілани, та вона відскочила в сторону, спробувала вдарити. Чемпіон підскочив та крутнувся на місці, наніс удар. В цей раз ціпок попав по нозі, та дівчина заскиглила від болю. Сльози навернулись на очі, стало погано видно та і не витерти очей. Вона відбігла назад, відчуваючи біль в руці та нозі, знайшла поглядом Іллю.

Хлопець намагався відбити биту та нанести свої удари. Товстун тримався, відповідав сильними ударами. А тут ще й велетень повернувся в його сторону. Мілана кинулась на чемпіона та спробувала вдарити по спині. Той різко розвернувся та відбив палицю ціпком. За ціпком заніс руку та дав дуже сильний ляпас Мілані по щоці. В очах з’явились зірочки, дівчина хитнулась, але втрималась на ногах.

В цю мить, Ілля крикнув, впавши на спину, та отримав битою удар по животу. Не скрутився, перевернувся на бік та спробував підскочити. Товстун не дав це зробити, наніс ще один удар, який Ілля встиг відбити. Та він все продовжував лежати на штучній траві. Мілана спробувала атакувати велетня, але не мала ніяких результатів.

Майже опустивши руки, відчуваючи поразку, Мілана почула зі сторони якісь крики болю з трибуни. Вона повернула голову, та побачила, як збожеволіла кішка стрибає по головам, хватаючись за волосся та обличчя дітей. Дівчина одразу впізнала свою подружку Алішу. Киця стрибнула в ту мить, коли її хотіли зловити та перескочила паркан. Пролетіла неймовірну відстань, але згрупувалась та впала на штучну траву. Потім, Аліша великими стрибками перетнула неймовірну відстань та підскочила на велетня. Вчепившись хлопцю в спину, подерлась вверх до голови.

Чемпіон не очікував такого повороту, почав хаотично махати ціпком та зарядив собі по спині. Він закричав, гнівно намагаючись скинути з себе збожеволілу тварину. Та не встиг, оскільки Мілана підняла палицю та нанесла два удари. Один по колінам, інший по грудям. Хлопець впав на землю, та почав крутитись по траві. Аліша шипіла, роздираючи обличчя чемпіона кігтями. Ціпок впав, хлопець намагався закрити очі руками.