Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ех, Тімоха, ну ти дійсно безголовий, — сказала Каріна, але раптом стрепенулася. Їй на носа впала сніжинка, — сніг пішов, — усміхнулася вона.
— Можна я побуду з тобою ще трішки? — запитав Тімоха.
Каріна кивнула. Тімоха опустив їй свою кудряву голову їй на коліна розпластавшись по лавці. Каріні знову стало ніяково, а що говоритимуть про них інші, але Тимофій ніби прочитавши її думки сказав:
— І не злитись, ромашечко. Байдуже, що про нас подумають інші, для мене важливо щоб про мене думала ти.
Каріна несміливо опустила руки на його волосся, звільнилася від рукавичок. Його локони були дуже м'якими і приємними на дотик. Взагалі торкатися до його обличчя було дуже приємно. Він заплющив очі від насолоди і посміхався. Вона блукала руками по його волоссі, повіках, губах. Так, вона закохалася. Закохалася в цього безлового типа, а може й не такого вже й безголового, бо ось вона його голова, лежить в неї на колінах. Його губи посміхаються, приймаючи її дотики.
— Я ще ніколи не був таким щасливим як зараз, ромашко, — сказав нарешті розплющуючи очі. — Але моє щастя ще не буде повним поки ти не скажеш мені, що любиш мене, — говорив він серйозно, без жартів, підколювань чи чогось такого. Лапатий сніг, що почав сипатись несподівано змусив Тімоху все ж підвестися.
— Треба йти, бо ми скоро перетворимося на сніговиків на цій лавці, — всміхнулася Каріна.
###
А як вам здається справедливо вимагати від дівчини не святкувати Новий Рік з другом, якщо сам святкуєш з подругою?) Здається, Тімоха трішки нагліє)) або справді хвилюється, що його ромашку вихопить хтось інший. Тай взагалі чим він думав коли пропонував дівчат познайомити?)) Мені здається не найкраща ідея, безголовий він, хі-хі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.