Читати книгу - "Драконяча відьма, Настуся Соловейко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– В тому то і справа Коліне, що за нею ніхто не прийде, вона осквернила могильник Уінтерхейма і була вигнана своїм же народом. І вона послужить нашим цілям.
– Але яким чином, Лерде? – спитав молодий драконборець із чорним волоссям.
– Завтра, після наради, ви про все дізнаєтесь. А тепер, я б хотів відпочити.
Після того, як піднявся у свої покої, мені довелося ще якийсь час вислуховувати новини й стримувати навалу родичів.
Не те щоб я не радів, та хотілося нарешті залишитись на самоті й привести думки й почуття до ладу.
Зерата котилася за горизонт, коли я занурився у гарячу ванну. М'язи потихеньку розслаблялися і я відкинувся на спинку.
У двері постукали.
– Заходь.
У ванну увійшла висока блондинка із пишними грудьми – Альветта.
– Лерд бажає, щоб я його помила? – спитала вона посміхаючись, від чого на рум'яних щоках з'явилися ямочки.
– Так, Альветта, Лерд бажає. І голову мені помий.
Дівчина підхопила мило й губку і прийнялася за роботу. Спершу намилила волосся, масуючи вмілими пальцями шкіру голови, а потім, змивши піну, взялася за губку. Її руки спускалися все нижче і нижче, спілі груди опинилися просто навпроти моїх очей і замість звичайної реакції, я раптово уявив, як мене миє зовсім інша дівчина. Та, що сидить у підвалі в тісній коморі.
Від злості скрипнув зубами.
– Дякую, Альветто, це все.
Блондинка здивовано витріщила на мене очі й ображено надула пухкі губи.
– Я чимось прогнівала мого Лерда? – розгублено спитала вона.
– Ні, дорогенька, ти тут ні до чого. Все, біжи!
Я махнув рукою на двері, прикривши очі. Легкий стук підказав мені, що дівчина пішла.
Це потрібно якось припинити. Може, й справді змусити відьму спати зі мною? Можливо, я награюсь і мені набридне?
Ні. Ще тільки цього не вистачало.
Мимоволі, починало здаватися, що Даная і справді мене чимось обпоїла. Утім, я знав, що це не так.
Вийшовши з ванни, одягнув довгий халат і наливши собі Кереса*, сів у крісло.
Я не збирався навіть Раді дракноборців розповідати навіщо насправді мені потрібна Даная. Для них буде інша версія. Я весело хмикнув.
Все ж таки, як все добре склалося! Так би довелося знову шукати або викрадати відьму. Кравели для моїх цілей не підходили, потрібні були тільки ті, що ще не з'їхали з глузду.
От тільки, чи довго протримається дівка? Це питання. І відповісти на нього зможе тільки час.
*Керес – це як Херес, тільки Бладарський)
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драконяча відьма, Настуся Соловейко», після закриття браузера.