Читати книгу - "Doc 1"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
За півгодини мій азарт випарувався, я відклав пензель, закрив палітру, щоб не засохла, і пообіцяв повернутися до «Мушкетера 2» тоді, коли буду у друзки п’яний. Напевно, не той стан, намагався виправдуватися я, хоча з іншого боку, внутрішнє бажання творити не зникало. Я знову почав бігати квартирою, перебирати старі речі, постійно знаходився у пошуку… ЧОГОСЬ. Все було зайвим, непотрібні речі попадалися під руку й нав’язливі, надокучливі думки стальними загостреними спицями впивалися у мозок.
Тоді я вирішив зіграти у якусь комп’ютерну гру, що хоч трохи заспокоїла б мій енергійний запал. Іноді я дозволяв собі побігати і постріляти віртуальним собою по вигаданому віртуальному місту — це час від часу рятувало мене від нудьги або короткочасної депресії. Відкривши ноутбук, я взявся шукати одну з тисячі встановлених на моєму комп’ютері ігор, але так і не дістався потрібної папки з грою — кров барабанила у скроні, хотілося розірватися, але так, щоб не назавжди, так, щоб тимчасово, хотілося просто виплеснути зайву рідину. Я так і не зробив жодного пострілу у своїх ворогів, я навіть не завантажив ту ідіотську гру, тому що мою увагу привернув один-єдиний вордівський файл під первозданною назвою «Doc 1», і я, немов зачарований, почав вдивлятися в нього. Просто і спокійно — вдивлятися в один-єдиний файл, немов від нього залежала вся майбутність мого існування у природі. Я знав, що він був порожній, що там не написано жодного слова, не поставлено жодної коми. І хоч як би він не магнетизував, як би він не дивився на мене своїми неіснуючими очима, але відкрити його я не наважувався — мене могли чекати як великі сподівання, так і не менш великі, проте розчарування.
Коли сил вдивлятися у той клятий «Doc 1» вже не було, коли прийшло усвідомлення вибору, навіть більше того — сам факт вибору постав переді мною: або я — або він, вказівний палець двічі клацнув по мишці, і файл відкрився. Так відкривається брама до пекла, або чарівна шкатулка, або карти в покері. Так відкривається таїнство.
І ось він.
Білий-білий, немов перший сніг недільного ранку. І лише одна чорна видовжена цяточка. Блим-блим, блим-блим, блим-блим…
Я витягнув з пачки цигарку, підпалив її і вдарив по клавіатурі. Перше, що я написав, було: «У мене ніколи не виникало бажання написати історію свого життя…»
Серпень — листопад 2008
Мрин — Київ — Мрин — Київ — Мрин — Черкаси
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Doc 1», після закриття браузера.