Читати книгу - "Марсіянин"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Річу, – наполегливіше покликав Майк.
Річ звів на нього очі.
– Га?
– Що ти, в біса, робиш?
– Просто невеликий побічний проект. Хочу дещо перевірити.
– Ну… Жодних заперечень, – сказав Майк. – Але спочатку ти повинен виконати основне завдання. Я замовив розрахунок корекцій супутникових орбіт два тижні тому, а ти й досі їх не зробив.
– Мені потрібен час на суперкомп’ютері, – сказав Річ.
– Час на суперкомп’ютері, щоб розрахувати звичайні корекції орбіти?
– Ні, для цієї іншої роботи, над якою я працюю, – сказав Річ.
– Облиш ці жарти, Річу. Ти мусиш виконувати свою роботу.
Річ трохи подумав.
– Що як я зараз візьму відпустку? – спитав він.
Майк зітхнув.
– Знаєш, Річу? Зараз найкращий час для твоєї відпустки.
– Чудово! – посміхнувся Річ. – Почну просто зараз.
– Аякже, – сказав Майк. – Поїдь додому. Відпочинь.
– О, я не поїду додому, – сказав Річ, повертаючись до своїх розрахунків.
Майк потер очі.
– Як хочеш. А як щодо тих корекцій для супутників?
– Я у відпустці, – сказав Річ, не підводячи очей.
Майк знизав плечима і пішов геть.
.
•••
[08:01] ВОТНІ: Встигаєте зібрати мені торбу?
[08:16] ЛРР: Трохи відстаємо від графіку, але впораємося. Тим часом, хотілося б, щоб ти повернувся до роботи. Ми раді, що Дім у робочому стані. Його обслуговування займає дванадцять годин на тиждень. Ми хочемо наповнити решту твого часу дослідженнями й експериментами.
[08:31] ВОТНІ: Чудово! Просиджувати штанці нудно. Я пробуду тут кілька років і можу принести якусь користь.
[08:47] ЛРР: От і ми про це подумали. Ми надішлемо тобі розклад, щойно наукова група його складе. Здебільшого ПКД, геологічні проби, дослідження ґрунту, а також медичні самообстеження. Якщо чесно, це наш найкращий «додатковий час на Марсі» з часів «Опортьюніті».
[09:02] ВОТНІ: «Опортьюніті» так і залишився на Марсі.
[09:17] ЛРР: Вибач. Невдала аналогія.
•••
Центр збору космічних апаратів ЛРР, відомий як «чиста кімната», був маловідомим місцем народження найбільш видатних космічних апаратів за всю історію дослідження Марса. Для прикладу можна назвати «Марінер», «Вікінг», «Спіріт», «Опортьюніті» та «К’юріосіті» – усі вони народилися саме тут.
Сьогодні кімната гуділа від роботи техніків, що запаковували «Іриду» в спеціально розроблений контейнер для перевезення.
Техніки, що відпрацювали свої зміни, спостерігали за процесом з оглядового майданчика. За минулі два місяці вони мало бачили своїх рідних; в їдальні облаштували тимчасову кімнату для сну. Третина з них зараз мала б спати, але вони не хотіли пропустити цю мить.
Начальник зміни затягнув останній болт. Коли він прибрав гайковий ключ, інженери почали несамовито аплодувати. Багато в кого до очей підступили сльози.
Після шістдесяти трьох днів виснажливої роботи, «Ірида» була готова.
•••
Енні зійшла на подіум і поправила мікрофон.
– Приготування до запуску завершені, – сказала вона. «Ірида» готова. Старт заплановано на 09:14 ранку.
– Після запуску вона залишатиметься на орбіті не менше трьох годин. За цей час Центр управління збере точні дані телеметрії для підготовки переходу на траєкторію польоту на Марс. Після того управління місією перейде до команди запуску припасів «Ареса-3». Вони слідкуватимуть за рухом апарата протягом наступних місяців. Щоб дістатися Марса, йому знадобиться чотириста чотирнадцять днів.
– Питання про вантаж, – сказав репортер. – Я чув, що там не лише їжа?
– Це правда, – посміхнулася Енні. – Ми виділили сто грамів для предметів розкоші. Серед них написані від руки листи від родини Марка, записка від Президента, і USB накопичувач з музикою всіх часів.
– Диско там є? – спитав хтось.
– Немає, – сказала Енні, а кімнатою прокотилася хвиля гиготіння.
Наступне питання поставила Кеті Ворнер з CNN:
– Якщо запуск зазнає невдачі, чи залишаться у Вотні хоч якісь шанси?
– Будь-який запуск пов’язаний з ризиком, – сказала Енні, ухиляючись від питання. – Але ми не передбачаємо ускладнень. Погода на мисі ясна і тепла. Годі й просити про кращі умови.
– Чи є у рятувальної місії межа витрат? – спитав інший репортер. – Дехто починає задумуватися над тим, коли «багато» переходить у «забагато».
– Тут ідеться не про загальну суму витраченого, – сказала готова до цього питання Енні. – Йдеться про людське життя в безпосередній небезпеці. Але якщо оцінити все з фінансового боку, то варто врахувати користь від продовженої місії Марка Вотні. Його тривале перебування на Марсі й боротьба за виживання дали нам більше знання про Марс, ніж усі попередні запуски програми «Арес», узяті разом.
•••
– Ти віриш в Бога, Венкате? – спитав Мітч.
– Аякже, в цілу купу, – сказав Венкат. – Я індуїст.
– Попроси в них допомоги для запуску.
– Зроблю.
Мітч ступив до свого робочого місця в Центрі управління. В кімнаті вирувало від метушні десятків диспетчерів, кожен з яких закінчував останні приготування перед запуском.
Він одяг навушники й глянув на гігантські цифри годинника, що світилися на екрані на передній стіні кімнати.
– Це керівник польотів. Починаємо перевірку готовності до запуску.
– Зрозумів, Г’юстон, – була відповідь керівника запуску у Флориді. – Перевірка готовності служб і систем, – передав він. – Відповідайте, «рушай» або «стій». Зв’язок?
– Рушай, – була відповідь.
– Відлік.
– Рушай, – сказав інший голос.
– Контроль-1.
– Рушай.
Поклавши підборіддя на долоні, Мітч не зводив очей з головного екрану. Він показував відео зі стартового майданчика. На ракеті, оповитій водяною парою від охолодження, ще й досі було виведено «Іґл-Ай-3».
– Контроль-2.
– Рушай.
– Контроль-3.
– Рушай.
Венкат сперся на цегляну стіну. Він адміністратор. Він свою роботу зробив. Тепер він міг лиш дивитися й сподіватися на краще. Його погляд прикипів до екранів на дальній стіні. Перед очима в нього стояли числа, графіки додаткових змін, відверта брехня і вибрики на межі злочину, до яких він вдавався, щоб ця місія відбулася. Усе це буде виправдане в разі успіху.
– Безпека.
– Рушай.
– Бак-1.
– Рушай.
Тедді сидів у оглядовій кімнаті для важливих гостей позаду Центру управління. Його авторитет дозволив посісти найкраще місце посередині першого ряду. Його дипломат лежав під ногами, а в руках він тримав блакитну теку.
– Бак-2.
– Рушай.
– Живлення.
– Рушай.
Енні Монтроуз крокувала від стіни до стіни свого особистого кабінету поруч з кімнатою
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.