Читати книгу - "Ми — це наш мозок"

Натхненний савантом Кімом Піком, Дастін Гофман зворушливо зобразив проблеми аутистів у фільмі «Людина дощу» («Rainman»). Для Деніела Таммета зустріч із своїм колегою-савантом Піком стала кульмінацією життя. По дорозі на цю зустріч у рамках документального фільму ВВС він, точнісінько як Реймонд, намагався, рахуючи карти, виграти трохи грошей у Блек Джек у Лас-Вегасі. Звісно, спершу він програвав значні суми, поки не поклався на інтуїцію. Тоді він почав приймати правильні рішення і вигравав кожну ставку. Після документальної програми ВВС Деніел Таммет став відомим як «Людина мозку» (Brainman), і це дійсно відповідає його дивовижним когнітивним здібностям, хоча залишає поза увагою його справжню унікальність, яка полягає в тому, що він із розумінням і мужністю подолав свої численні обмеження і став надзвичайно симпатичним соціально інтегрованим савантом.

Читаючи книгу Таммета, постійно стикаєшся з розмитими межами між нормальністю та психічною акцентуацією і ставиш собі запитання, наскільки саванти споріднені з геніями, на яких ніколи не чіпляли ярлик Асперґера або саванта. У Пікассо були значні проблеми з вивчанням читання, письма і рахування. В Ейнштейна була затримка розвитку, а в складних проблемах фізики він використовував мислення образами. Межа між психічною акцентуацією і великим талантом часто тонша за волосину і дуже залежить від ставлення оточення.

X.2 Аутизм — порушення розвитку

Відносно недавно аутизм почали вважати

порушенням розвитку мозку, яке

закладається ще в утробі матері.

Ознакою аутизму є значне порушення соціальних інтеракцій і дуже обмежений спектр діяльності та інтересів. Незалежно один від одного, але під тією самою назвою явище аутизму описали Лео Каннер (Leo Kanner) у Балтиморі 1943 року та Ганс Асперґер (Hans Asperger) 1944 року у Відні. Проте між двома дослідженнями були великі відмінності. Діти, описані Каннером, майже не розмовляли, не мали жодних обдарувань і здебільшого демонстрували неврологічні симптоми.

Діти, названі Асперґером «інтелігентними автоматами», навпаки, у користуванні мовою були розумні, як дорослі, могли розповідати про свої переживання та почуття і мали нормальні здібності. Публікації Асперґера пройшли непоміченими, поки 1981 року не запропонували називати аутистів з нормальним інтелектом людьми, що страждають на «синдром Асперґера».

При аутизмі розвиток мозку відбувається нетипово. Спочатку у віці від 2 до 4 років розвивається надто великий об’єм головного мозку, далі в деяких ділянках мозку ріст сповільнюється, в інших він занадто рано зупиняється. Головною причиною аутизму є генетична схильність. У «людини мозку» Деніела Таммета є молодший брат Стівен, що також страждає на синдром Асперґера. У нього енциклопедичні знання про групу Red Hot Chili Peppers. Батько обох не раз потрапляв до психіатричної клініки; дідусь Таммета страждав від епілепсії, і то настільки тяжкої, що психіатр радив його жінці розлучитися. Порушення обміну речовин чи інфекційне захворювання плоду в матці, похилий вік одного з батьків чи кисневе голодування в ході пологів поряд з генетичними факторами підвищують ризик того, що дитина народиться аутистом.

Симптоми аутизму проступають вже на ранньому етапі розвитку, на третьому році життя. Аутисти уникають контактів з іншими, через порушення розвитку мозочка страждають на аномалії моторики. Вони незграбні й мають стереотипні рухи: розмахування руками та ходіння навшпиньки. Деніел Таммет розповів, як сильно він хотів мати друзів і наскільки неможливим було здійснити цю мрію через те, що він був «інакшим». Як він, так і аутистка Темпл Ґрандін (Temple Grandin), викладачка одного з американських вишів, вигадували собі друзів, щоб мати хоч якесь товариство. Командні види спорту мають для аутистів неабияку проблему. Деніел ненавидів футбол та реґбі, бо в команду його завжди вибирали в останню чергу. Але йому добре вдавалося стрибати з трампліна та грати в шахи. У тринадцять він навчився гри в шахи від батька і переміг його в першій же партії.

В аутистів труднощі з переживанням почуттів та з емпатією. Вони не розуміють, що значить, коли інша дитина плаче. Темпл Ґрандін розповідає, що в неї просто відключилась емоційна схема. І справді, нещодавно в аутистів виявили порушення в соціальному мозку, при яких вирішальну роль відіграють трансмітери вазопресин та окситоцин. До того ж аутисти не зносять тілесних дотиків, хоча їм дуже цього хочеться. Темпл Ґрандін, яка розробляє споруди для комерційного утримання тварин, знайшла професійне вирішення цієї проблеми. Вона сконструювала для себе схожу на ліжко обнімальну машину (так звану «squeeze machine»), куди може лягти і контролювати дотик та тиск від боковинок. Аутисти також зовсім не можуть реагувати на певні звуки. Таммет описує, як у дитинстві його доводив до божевілля звук чищення зубів і йому доводилося затикати собі вуха ватою. Мені він розповів, що зараз користується електричною щіткою і має з цим значно менше проблем. З іншого боку, іноді аутисти можуть настільки зосередитися на чомусь, що просто нічого не чують. Таммет розповів, як він не чув, що бургомістр називає його ім’я на розіграші призів, бо був дуже зайнятий перелічуванням ланок на його ланцюжку.

Відносно недавно аутизм почали вважати порушенням розвитку мозку, яке закладається ще в утробі матері. Тридцять років тому я був свідком того, як після ретельних обстежень психіатрів і психологів батьки дитини, що від початку була «інакшою», змушені були не тільки примиритися з діагнозом аутизм, але й із твердженнями, що ця проблема виникла через їхнє виховання. А вина тут лежить на Каннері, котрий вважав, що аутизм — це реакція на брак материнської любові. Ще 1960 року він захищав позицію, що «мати-холодильник» (refrigerator mother) дитини-аутиста лише на короткий час розмерзлася, щоб зачати її. Скільки батьків незаслужено каралися через таке абсурдне твердження?

X.3 Саванти

В аутистів досить часто зустрічаються обдарування,

проте лише в надзвичайних випадках вони бувають

настільки багатосторонніми, як у Деніела Таммета.

Лише один із десяти дітей з аутистичними порушеннями має властивості саванта. Савант — це острівець геніальності, талант, що може бути дуже великим чи маленьким, і часто різко виділяється на фоні розумової відсталості та обмежень, які також зустрічаються. Зазвичай цей талант дуже особливий і проявляється, здавалося б, саме тоді, коли включається правильний стимул. Небагато дітей з такими обдарованнями залишаються креативними в дорослому віці, тому що здебільшого ані вид їхнього таланту, ані їх особистість не пристосовані до цього. У половини савантів є аутистичні прояви, а решта страждає на хвороби мозку або його порушення.

Обдаровання саванта буває дуже вузьким. Календарні обчислювачі Джордж і Чарлз навіть не вміли нормально рахувати, вони «просто» бачили, на який день припадає певна дата в будь-якому році. Саванти можуть підсвідомо використовувати алгоритми. Але не всі відомі історії про їхні обдаровання були достовірно досліджені. Олівер Сакс (Oliver Sacks) описав близнюків-аутистів, які на око могли відразу оцінити правильну кількість сірників (111), що висипалися з коробки. Також вони бачили, що число 111 складається із помноженого на три числа 37. Потім у фільмі «Людина дощу» кількість зубочисток, які випали, зросла до 246. Чотири залишилися в коробочці. Деніел Таммет не вірить у цю історію Сакса. Він каже, що такого не міг би зробити ніхто, навіть Кім Пік, вже хоча б тому, що багато сірників лежать один на одному, тож визначити їх кількість на око неможливо. У книзі Сакса один із близнюків має коефіцієнт IQ 60 і не вміє навіть виконувати елементарні рахунки. Сакс описує, як брати називали дедалі