Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Розділ 43.

Моєю найпершою емоцією був шок. Він увігнав мене в шоковий стан на стільки, що я не могла поворухнутися.  

  

Господи, ні, прошу тебе... Ти ж не міг так зі мною вчинити. Чому він? Чому саме зараз? Коли моя нервова система і так дала збій, ти прислав мені другого хижака? Того, хто мав би тепер ще й мій мозок? Поставить раком і трахне морально? І не факт, що Тео б на цьому зупинився...   

  

- Олівія, - здригнулася від його голосу, як ніби ляпаса отримала, закрила очі та не змогла поворухнутися. Ноги не слухалися, не могла, не хотіла...   

  

- Ти як завжди вперта, - почула, як склянка з силою вдарилася об стіл, як заскрипіло крісло і зрозуміла, що чоловік почав наближатися до мене. Чула його важкі кроки з кожною секундою все ближче і ближче.     

Я так і не розкрила очі, сподівалася на те, що якщо вони залишаться закритими, то це здасться мені просто ілюзією? Не перейде межу з цим?   

  

Його запах ударив у ніздрі і я вдихнула його аромат, який відразу одурманив голову. Я не бачила його п'ять років... п'ять чортових років. З того самого часу, як я була готова стати його, сама просила його про це, але мене послали під три чорти. Сказали вичекати певний час і тоді тільки він візьме своє. Він повернеться і забере мене, свою власність, те, що він вважав належало йому по праву. Так він вважав. Можливо, колись так вважала і я, але за п'ять років, і, тим більше у світлі останніх подій, мої пріоритети трохи змістилися.   

  

Сходжу з розуму, реально перестала розуміти, де була гра уяви, а де реальність. Я не думала, що він повернеться, що ось так от постане переді мною.   

  

Здригнулася від того, як його рука доторкнулася до мого обличчя, з-за того, що він проводив по щоці й повільно спустився до губ. Його дотики ніби пускали струм по тілу, розряд за розрядом. Як я повинна була це пережити?   

  

- Ти ж знаєш, за чим я повернувся? - Питання, яке увігнало мене в ступор. Настав саме час зайтися в істеричному сміху і сказати йому, що він тепер такий не один. Що у цього хворого придурка з'явився друг за інтересами. А у мене виникла ідея! А чому б їм не мати одне одного?   

  

- Я забула про останній платіж, - видала перше, що прийшло на розум. Адже я дійсно була закрита в будинку і не змогла внести останній платіж за кредитом, який він так щедро видав моїй матусі.   

  

Я так само стояла із заплющеними очима, не хотіла на нього дивитися, не хотіла бачити глузування в його погляді. Чула, як він голосно втягнув повітря, вдихнув мій запах, аромат мого волосся. І тут його рука зарилася в мої пасма владним жестом. Сильно стиснув пальці в кулак і змусив мене зашипіти від болю.  

  

- Я переживу цю трагедію, - він був надто близько, недозволенно, жахливо близько. Відчувала тепло його тіла, а від його запаху кидало в жар.  - Відкрий очі, я хочу, щоб ти бачила з ким розмовляєш - наказ, жорсткий, гучний, страшний. Але я не могла цього зробити, мені було просто страшно. Думала, що поки я не бачила його, поки не дивилася в його очі, це все відбувалося в моїй уяві, все це не було справжнім.   

  

- Відкрий очі! Подивися на мене! - Він дужче стиснув моє волосся, смикнув змушуючи мене закричати. І я відкрила очі, тільки для того, щоб зустрітися з його пекучими очима, побачити, як він мене хотів і на скільки був збуджений. Його очі горіли вогнем пристрасті, жаги, і крім цього я ще помітила, скільки там хлюпало бажання і спраги...  - Я нудьгував по тобі, ти тільки моя, моя, - не встигла нічого зробити, як чоловік згріб мене в обійми й вп'явся пристрасним поцілунком в мої губи... 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно