read-books.club » Публіцистика » Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський 📚 - Українською

Читати книгу - "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"

218
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919" автора Микола Капустянський. Жанр книги: Публіцистика / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 45 46 47 ... 100
Перейти на сторінку:
наступ, а провадили аж до 10-го включно збільшену розвідку на Ярмолинці й згромаджували свої порозкидані частини В районі Зіньків-Солобківці, поближче до Ярмолинець. Командувач Запорізької групи в цей період інтензивно провадив працю з ліквідуванням різних небажаних настроїв «на Запоріжжі».

2. Група СС здійснювала свій намір одірватися на 5-7 діб від ворога й упорядкуватися в районі Лянцкоруня. Вона залишила невеличкі відділи на південь від Фрамполя. Як звітували отаман Коновалець і пполк. Безручко, СС були ще не готові провадити бої з ворогом.

3. Волинська група, з причини перевтоми, майже втратила боєздатність, відходила назад і зупинилася на фронті Смотрич – Сл.Смотричівська. На Волинську групу прикро впливало, між іншим, скупчення на її запіллі біля Лянцкоруня СС. Штаб Волинської групи надіслав доповідь, що СС готуються вирушити за Збруч. Деяких козаків 28. п.п. СС за грабунки у Смотричу 8.VІІ затримала Юнацька Школа; з розпорядження групи СС, трьох із них розстріляно. Коновалець умів приборкати сваволю й бешкет. Надалі подібних випадків у частинах СС більше не траплялося.

4. Одна 5 Галицька бригада цілковито виконала покладене на неї завдання. Вона перейшла 8.VІІ Збруч і, не зустрівши опору, 10.VІІ вже обсадила Чорний Острів. 22 Галицька бригада ще не скупчилася (біля Сатанова був тільки один курінь, який тримався пасивно).

Події на фронті східніх дивізій

2-га дивізія – Запорізька Січ – під натиском ворога 8.VІІ залишила Жмеринку й почала відсовуватися на Бар і далі – на Копайгород. На північ від цього району появилися повстанчі відділи Павловського й курінь Холодного-Яру, які відірвалися від Запорожців. Підполковник Удовиченко 8.VІІ дійсно захопив Рахни, але, з огляду на скупчення значних ворожих сил і розкиданість своєї дивізії, по згоді з Штабом армії, вирішив зосередити для кращого маневрування свої сили в районі Мурафа – Джурин. В наслідок цього, східні дивізії звільнили шлях Одеса – Жмеринка.

Ситуація над вечір 10.VІІ. Сх. ч. 1.

Отже, ситуація над вечір 10.VІІ склалася досить поважно. Відворот Запорізькоі Січі геть аж до Копайгорода відкривав усі шляхи від Жмеринки на Бар – Єлтушків – Нова Ушиця – Дунаївці – прямо в запілля Запорожцям.

А Запорожці скупчувалися для атаки Ярмолинців. Одначе ліве крило їхнє було в небезпеці: більш, як на перехід, ззаду, в районі Смотрича – Волинська група, за нею, біля Лянцкоруня, СС. Правда, ворожі відділи далі смуги Ярмолинці – Городок покищо не пхалися.

З появою 5-ї Галицької бригади під Чорним Островом і погрозою її Проскурову, значно поліпшала наша ситуація. Одначе, повна ізольованість 5-ї Гал. бригади й неготовість до бою й пасивність галицьких частин, що скупчилися біля Сатанова, ставили цю ізольовану бригаду в ризиковане становще. Від 5-ї Галицької бригади через НК ГА надійшли відомості про вороже ставлення, до неї населення, і прохання цієї бригади повернути її иазад до Збруча. Наслідком хиткого стану фронту, в районі Кам'янця появилися обози різних частин і дезертири.

Лінія оборони Кам'янця.

Тому, після докладного з'ясування цієї справи в Штабі Дієвої армії в присутності Головного Отамана, було вжито таких заходів:

1. Для упорядкування запілля й безпосереднього захисту Кам'янецького району влаштовано, так звану, лінію оборони Камянця (це розпорядження видано ще 8.VІІ). За начальника її призначено ген. Колодія, до його розпорядимости поступило загалом біля 800 багнетів і 2 гармати. Серединою ця лінія проходила через Дунаївці. За цю лінію не мали права переходити ніякі частини й їхнє запілля.

2. Зміцнити своє становище на Кам'янецькому напрямку, притягнувши ще одну галицьку бригаду в район Кам'янця на допомогу Волинській групі. Надіслано прохання про бригаду УСС (для неї призначено район на захід від Оршина).

3. Запорожців, які вже перегрупувалися, спрямувати далі на північ для атаки Ярмолинців.

4. СС висунути вперед для забезпечення лівого крила Запорожців.

5. 5-тою Галицькою бригадою загрожувати Проскурову.

6. Всі частини, які зосереджено на сході (2 дивізія, повстанчий відділ Павловського й курінь Холодного Яру) підпорядкувати пполк. Удовиченкові, бо є можлива перерва зв'язку із східніми дивізіями.[32]

Другій дивізії ставиться, завдання захопити Бар. А 3-й дивізії дано повну ініціятиву виконувати поставлене їй попереднє зарядження.

Події 11-13.VІІ. 5-та Гал. бригада. Сх. ч. 2.

У Запорожців, за підступи до ярмолинець точаться бої з перемінним успіхом, спочатку тільки однією дивізією, а потім і іншими, червоні натискають на ліве оголене крило Запорожців; у Волинської групи й СС – без змін.

Удовиченко націляється для маневра проти ворога, скупченого в двох групах Рахни-Томашпіль, щоб розбити їх по черзі.

5-та бригада сильно занепокоєна й настирливо проситься назад за Збруч. Курінь галичан обсадив Гусятин і повів розвідку на схід.

На 13.VІІ намічався перехід до наступу всієї Запорізької групи на Ярмолинці й далі на, північ, а також і рух галичан від Гусятина й Чорного Острова. На Чорному Острові, як пізніше виявилось, уже 12.VІІ 5-ту бригаду, під час повороту її в район Війтівців, було розбито, головним чином місцевими большевиками, і вона відійшла аж за Збруч.

Червоні провадять на Кам'янецькому напрямку перегрупування, щоби зміцнити себе проти загрози з боку Галицької армії. Їх наступ на південь тимчасово припиняється.

Розділ VII
огляд боїв з 8-го до 13-го VІІ.

Акції большевиків.

1. Головне своє завдання, чергове по захопленні Проскурова – притиснути наші частини до Дністра й фактично відрізати нас від Збруча – червоні не виконали. Вже 7.VІІ. передові частини червоних обсадили Ярмолинці й націлили дві бригади для переслідування наших частин, залишивши одну в районі Проскурова.

Але їх, правдоподібно, занепокоїла дійсна загроза з боку Збруча: наближення Галицької армії й енергійний та сміливий рух 5-ї

1 ... 45 46 47 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"