Читати книгу - "Секрет Імператриці, Kalli de Narro"

Кожен удар, кожна усмішка, кожен крик нашого противника були зустрінуті нашою непохитною волею до перемоги. Потім, незвичайно велика хвиля демонів насувається на нас. Вони атакують одночасно, створюючи смертоносну круговерть зла. Ми вступаємо в цю нерівну битву, борючись за кожну долю, за кожну власного існування.

— Смертні, звідки в вас завзяття, — прокричав він та розвалився. Але на жаль зібрався заново.

— Звідки в вас скільки зневіри в нас людях, — сказала я.

— Ви залишили нас, щоб тепер якийсь демон використовує нас як іграшку. І ви маєте приєднатись до нас, — завив  він та накрив нас ударами.

— Мені цієї логіки не зрозуміти, — відповіла я та зробила незадоволене лице, після чого відскочила від кулака.

— Мертві, і мозку в них не має, — пожартував Адріан.

— Ви маєте битись, а не робити це смертні! — закричала істота та незадоволено кинув в нас кількома черепами, які Адріан зразу ж їх розрубав.

— Що робити, глузувати?  — запитала я не сильно думаючи кинула цю фразу, — Я це вже і не робила. Ти навіть живим ніколи не був.

— Тобто? — поцікавився він.

— Демон-мертвяк. Харчується некро-енергією, от і такі замашки. Але тут я його і не надіялась зустріти. І по тому як він погано грає свою роль зовсім молодняк, — відповіла я та одним оком глянула здивованого кістяка, — І актор поганий, ще й поведінкою мені все доказав.

— Зараз його і прикінчимо, — прокричав Адріан.

Він миттю закляттям закував його в кригу.

Ми перебували в безпорадності перед цим новим ворогом, який виходив за рамки нашого розуміння. Він був знаряддям зла, суперником, на якого ми не були готові. Демон зі своїми восьми парами очей і двома парами ріг вражав своєю жахливою зовнішністю.

Його сила перевершувала все, з чим ми стикалися раніше. Він наближався до нас, розпускаючи страх та хаос навколо себе. Було очевидно, що він був найсильнішим серед всіх демонів, з якими ми стикалися.

Ми почували його присутність, яка викликала хвилювання та тривогу у наших серцях. Чорний вогонь, що оточував його, збільшував його силу та небезпеку, яку він представляв. Ми розуміли, що це суперник, з яким нам необхідно зіткнутися без страху і сумнівів.

Демон рухався, міняючи форму і забавляючи нас своїми жахливими перевтіленнями. Він надихав ще більше страху, але ми внутрішньо відмовлялися передати йому свої страхи. Ми були готові битися до останнього подиху, не зважаючи на його надзвичайну силу.

Наша боротьба з ним була жорсткою і завзятою. Ми використовували кожну можливу зброю, кожну техніку та вміння, щоб захистити себе й один одного. Адріан, нестримно атакував його, намагаючись виявити слабини.

Але наш противник був непередбачуваним, завжди готовим до контратаки. Ми билися відчайдушно, але часом виявлялося, що наші удари майже не впливають на нього. Це була безпрограшна битва проти сили, яка здавалася безмежною. Але ми не втрачали волі й продовжували боротися, бо ми знали, що це наш обов'язок.
Час стояв на межі, кожна секунда виглядала як вічність, коли ми продовжували свою боротьбу з цим жахливим демоном. Ми відчували зношеність і втому, але не дозволяли собі падати духом. Битва тривала, а наша воля залишалась непохитною.

Але наскільки ми можемо тривати?

Наші сили поступово піддалися зношуванню, а демон залишався непереможним. Це був випробування нашої витривалості, нашої віри та нашої сили.

— Смертні впадіть на коліна переді мною, великим і страшним… — промовив він та рухався на нас.