Читати книгу - "Сестри крові"

Коли вони вийняли пакунок і розгорнули, перед їхніми очима постав манускрипт завтовшки в чотири пальці, оправлений в шкіру зі срібними клямрами. Відчепивши клямри та перегорнувши обкладинку, ченці побачили, що манускрипт називається «Biblia: diabolus est scriptor». Дві пари пронизливих очей дивилися на них з книги. Гортати далі ніхто не наважився, і таки покликали ґвардіана, а вже той, перехрестившись, почав гортати книгу, жахаючись і впріваючи від хвилювання. Писана вона була їхнім же ченцем, якому диявол диктував текст. Хоч і тривало це не одну ніч, як у празькому варіанті, а цілий рік, ще в той час, коли на місці теперішнього мурованого монастиря, могутньої оборонної споруди, стояв монастир дерев’яний, знищений вогнем, а отже, понад двісті років тому — за пам’яті великого проповідника Івана з Дуклі, чия могила містилася на теренах монастиря.

Усе це ґвардіан дбайливо описав у листі Великому Інквізиторові, якого знав ще з юнацьких літ, навчаючись у мадридському колегіумі єзуїтів. Тоді вони здружилися й інколи обмінювалися листами. Не написав лише ґвардіан, що легенди про існування манускрипту жили в монастирі віддавна, його намагалися знайти не лише ченці, але й посланці короля, молдавський господар Богдан Сліпий, турецькі й шведські агенти. Також не довірив паперу й те, що в манускрипті були розділи, присвячені таємним знанням і практикам, розмаїтому зіллю, магічному камінню, віщування й гадання або ж такі неймовірні речі, як «Дванадцять способів наслати хворобу на ворога», «Як змусити до самогубства ненависну людину, не виходячи з дому», «Як отруїти їжу й питво на відстані», «Як множити двійників до безмежності, зокрема живих двійників загиблих воїнів і таким робом збирати цілі армії»... Це вже він розповів Інквізиторові усно і повів до архіву, де зберігався манускрипт у кованій скрині, замкненій на ключ, з яким ґвардіан не розлучався.

— Ваша велебносте, — промовив Інквізитор, оглядаючи книгу, — звісно, я міг би спілкуватися з вами, як давній приятель, хоча мій візит має і офіційну підставу... Адже я поділився цією новиною з Його Святістю, не порадившись із вами. Гадаю, ви пробачите мені. Але оминути Його Святість ніяк не можна.

Ґвардіан розвів руками.

— Було б дивно, якби я мав щось проти, — у його голосі відчувалося розчарування. — Отже, ви спілкувалися з Його Святістю?

— Так. Я був у Римі. Його Святість прийняв мене, виділив кошти на дорогу та охорону і благословив на добре діло. Отже, мені хотілося б уважно і якомога детальніше обстежити книгу, щоб написати звіт Його Святості.

— Себто ви хотіли б зостатися на самоті?

— Саме так.

— Гаразд. Вам принесуть вино і воду. А коли стомитеся і захочете спати, за дверима чекатиме брат Дезидерій, який проведе до вашого покою.

Інквізитор не вперше мав справу з диявольськими книгами, більшість із яких жахали сторінками яскраво-багряної барви, вона обпалювала очі кожного, хто намагався щось у них вичитати, але Інквізитори були озброєні спеціальними окулярами й ці сторінки для них страшними не були. Вони давно вже прочитали й дослідили «Велику книгу», що містить Ключі Соломона й Чорну Магію всіх пекельних сил Великого Агріппи, здатних виявити всі таємні скарби й змусити підкорятися всіх духів, «Чудову книгу папи Льва», «Великого Альберта» з його чоловічими й жіночими таємницями й «Малого Альберта» з дивовижними секретами натуральної і кабалістичної магії, «Червоного дракона, або Мистецтво керувати Духами», «Чорного дракона, або Пекельні сили, підлеглі Людині», «Чорну курку, або Курку, що несе золоті яйця» й чимало інших ґрімуарів.

Книга, яку він зараз гортав, теж містила пентаклі, описи талісманів, лікувальні рецепти, молитви, магічні формули й заклинання, а також Sanctum regnum — спосіб укладення угоди з духом, без чого неможливо ні на кого наслати вроки, імена головних духів Пекла, способи пошуку скарбів, лікування хвороб, довгий список імен Диявола та інші традиційні й давно відомі речі, але от творення незліченної армії з двійників покійних воїнів — це й було те, за чим так усі полювали. З такою армією, яка могла виростати, мов за помахом чарівної палички, до неймовірних розмірів, можна й світ захопити.

Інквізитор скинув окуляри і потер долонею чоло. Місто вже заснуло, довкола запанувала тиша. Він налив собі з карафки вина, надпив і замислився. Можливо, він зробив помилку, що повідомив про лист від ґвардіана Його Святість. Два тижні тому він прибув до Рима, заночував у монастирі, а з самого ранку вже сидів у папи під дверима його спальні. Звідти саме вийшов лікарський консиліум з нічним горщиком, голосно дискутуючи на тему його вмісту, а точніше кольору і запаху. З того, що зрозумів Інквізитор, йшлося про чергове розвільнення і проблеми зі шлунком. Подискутувавши, медики передали горщика слузі, який смиренно очікував неподалік, і вийшли з почекальні. Слуга відчинив вікно, вихилився разом з горщиком, і за мить пролунав плюскіт. Відтак слуга зник. Інквізитор не витерпів і собі відчинив вікно та визирнув: унизу під вікном стояло корито, куди й зливали усі нечистоти, а потім, вочевидь, кудись вивозили. В цей час вийшов з покою папа, Інквізитор поквапився поцілувати йому руку, але папа його обняв за плечі:

— Брате мій, не треба церемоній. Ми з вами надто давно знайомі.

Папа дуже постарів і підупав на силах, говорив ледь не пошепки, Інквізитору доводилося прислухатися. Вони вийшли до сніданкового покою, слуги підсунули їм крісла і відійшли. Папа взяв гроно білого винограду і став, не кваплячись їсти.

— Ось так виглядає мій сніданок, — промовив він. — Але ви можете їсти що вам завгодно.

Інквізитор поклав собі на тарілку хліба й сиру, скропив їх оливковою олією і промовив:

— Я, Ваша Святосте, готовий рушати далі.

— Мусите поспішати. Там, куди ви їдете, уже зібралися темні хмари. На жаль, ми не встигли добути празьку «Біблію диявола». Королева Христина приспала нашу пильність. Тому тепер на вас уся надія. Можливо, їхній ґвардіан буде мати іншу думку щодо розміщення манускрипту. Можливо, він не забажає з ним розлучатися, то я, щоб ви знали, даю вам вільну руку. Ви можете діяти залежно від обставин будь-яким чином. Аж до... самі розумієте. В Амстердамі вас чекатиме наш іспанський ґалеон з досвідченими військовими. До Амстердама ви доберетеся суходолом, так буде швидше і зручніше. Я вам виділив дуже зручну карету і