Читати книгу - "Корделія, Rin Voarg"

— Навіщо я взагалі в це влізла? — подумала я, проводячи рукою по обличчю.

— Добре, спробуй ще раз, — пробурмотіла я сама до себе й повернулася до розділу про густину настоянок.

Густина настоянки визначається як: легка (як вода), середня (як мед) або важка (густа, тягуча). Легка зазвичай використовується для заспокоєння чи сну, середня — для лікування ран, важка — для захисних і бойових цілей.

— Геніально, — фиркнула я, закочуючи очі. — Просто як підказка для тих, хто хоче померти від неправильного вибору.

Я перегорнула сторінку, і на наступному розвороті мене зустрів блок про кольори.

Колір настоянки може варіюватися залежно від джерела інгредієнтів і способу приготування, але є основні закономірності:

Заспокійливі настоянки — зелені або блакитні.

Бадьорість — жовта або золотиста.

Захист — червона або темно-синя.

Отрути — часто темні, коричневі чи чорні.

— “Часто темні”? А іноді що, рожеві з блискітками? — скривилася я, бурмочучи в голос.

Я сердито відкинулася на спинку крісла, втупившись у полум’я каміна, яке теплим оранжевим сяйвом огортало кімнату.

«Навіщо їм тут стільки різних зіль? У людей є кава й чай — і цього вистачає, щоб вижити день. А в чаклунів? Цілі арсенали рідин для всього на світі. Напевно, навіть для того, щоб вичистити підлогу. Ще скажіть, що є спеціальне зілля для підвищення настрою — та хто їх тут знає?»

Я знову втупилася в книгу.

Запах — ключовий фактор у визначенні настоянки. Наприклад, отрута може пахнути ягодами, але якщо придивитися, завжди буде металевий відтінок.  

— Придивитися? Понюхати? — фиркнула я. — Звісно, нюхай усе підряд, Корі. Отруйся, але обов’язково визнач “металевий відтінок”.

Полум’я голосно тріснуло, і я здригнулася. У мене з’явилося неприємне відчуття, що хтось із цього каміна мовчки насміхається з моєї безпорадності.

Закривши книгу, я зітхнула.

— Чорт забирай, Кассандаре. Якби я знала, що бути зіллєваром — це бути ще й хіміком-параноїком.

Кілька секунд я просто сиділа, дивлячись на вогонь. Але потім знову відкрила книгу.

Добре. Ще раз. Якщо я завтра провалю екзамен, він точно мене дістане своїми зауваженнями. І отруїтися я не хочу, бо це буде надто банальна смерть для мене.

Я видихнула й вирішила спробувати ще раз.

А якщо я це засвою, то, принаймні, не дам йому приводу радіти. Краще, нехай вважає, що я розумна, навіть якщо я просто вперта.

Касс думає, що знає все. А я думаю, що це його найбільша помилка.