Читати книгу - "Контракт на нове життя, Анна Ліє Кейн"

- Дорайн! - здивовано вигукнув Крайт ат Маніл. Усміхнувшись, він ступив уперед, простягаючи руку для привітання.

- Віттор, дивись кого ми зустріли, це ж дядько Дорайн! - так само зраділа Ірма. Я несвідомо зробила крок назад, намагаючись залишитись непоміченою.

- Це ж вона, - ахнув Геррі, нарешті дізнавшись мою давню пацієнтку. В цей же момент вона перевела погляд на мене і застигла, здивовано розплющивши очі. За її поглядом простежили демони. Крайт так само змінився в обличчі, видаючи, що впізнав цілительку з госпіталю, до якої три роки тому привезли жінку з кровотечею, що билася в істериці. А з нею був розгніваний демон з червоніючими очима. Демона я тоді справді злякалася, але змусила себе відключити емоції та повністю покластися на майстерність. Дорайн не зрозумів чим викликаний підвищений інтерес його друзів до мене і різко змістився вліво, прикриваючи мене. Втім, Ірма на цей рух не звернула жодної уваги. Вона відпустила руку сина, обігнула демона і кинулася до мене, налітаючи з обіймами:

- Це ж ви! Я вас з першого погляду впізнала! Я… я шукала вас! Адже ми навіть подякувати нормально не змогли! - жінка збивалася і не могла нормально сформулювати думку від емоцій, що наринули на неї. Вона ледве не повалила мене на підлогу, але все ж таки відпустила та озирнулася на чоловіка: - Ми навіть нормально не познайомилися, - вона відійшла на крок і знову подивилася на мене: - А коли повернулися до шпиталю, вас уже не було.

- Дорайн, - спокійніше звернувся до спантеличеного демона друг: - Познайом нас зі своєю супутницею, будь ласка.

- Міс Елері Міон, - механічно обізвався ректор, дивлячись на мене здивовано. Я лише знизала плечима.

- Елері, - розгублено повторила Ірма, понишпоривши очима по підлозі, а в мене похололи долоні, коли я зрозуміла, що ... - Мені здавалося, що вас звали якось по-іншому, - задумливо промовила вона.

- Люба, - усміхнувся Крайт. - Ти була сама не в собі після народження сина, а я взагалі мало що пам'ятаю. Я дуже радий зустрічі з вами, міс Міон.

- Так-так, я теж дуже рада, - схаменулась жінка, і в мене відлягло від серця. Я змогла видавити із себе радісну посмішку. Ірма підхопила сина на руки й підійшла до мене: - Віттор, привітайся з тіткою Елері, вона колись врятувала тобі життя! - Малюк оглянув мене здивованим поглядом великих карих очей і посміхнувся, а Ірма заговорила до мене: - Ох, знали б ви як довго я намагалася вас знайти, але в шпиталях така секретність щодо колишніх працівників, що довелося підключати всі зв'язки Крайта, хоч і тоді хтось заблокував інформацію про вас у Міністерстві внутрішніх справ. Я думала, що вас уже відправили кудись. Як же я рада, що зустріла вас!

– Ви мене шукали? - Занепокоїлася я і вдивилась у дитину. На перший погляд, хлопчик був здоровий і бадьорий, навіть почав невдоволено крутитися у мами на руках, бажаючи спуститися вниз, але все ж таки я запитала: - Щось трапилося з дитиною? Чи якісь ускладнення після пологів?

- Ні-ні, - Ірма швидко замотала головою. Вона відпустила сина на підлогу і він побіг до батька, вчепившись рученятами в його штанину, а жінка натхненно продовжувала: - Навпаки! Все чудово, навіть наші лікарі у приватній клініці розводять руками! Містер Франц ат Шартіно дуже хотів зустрітися з вами особисто і запропонувати вам місце в його клініці, але тоді ми вже не змогли вас знайти… У нас все дуже добре, просто ми замислилися над другою дитиною. Як вважаєте, Елері, це можливо? Я так боюся розчаруватися, адже до Віттора я мала три спроби народити, при останній я ледве не померла.

Ірма вчепилася лівою рукою в праву кисть, закусила губу і з надією зазирнула мені в очі. Я відчула як напружилися в очікуванні моєї відповіді демони, причому обидва. За кілька кроків від нас завмерли, боячись дихати, власниця салону та її помічниця.

В одну мить я зібралася та усунула усі емоції зі своєї свідомості. На їх місці запанував холодний розрахунок. Клацання пальцями активувало відточене заклинання магічного зору, яким я оглянула жінку, зазначаючи, що її жіночі органи справді дещо пошкоджені минулими невдалими вагітностями, але шанс дати ще одне життя дуже великий, якщо попередньо провести профілактику. Ну і використовувати той метод, яким я змогла врятувати життя хлопчику-напівкровці з великими карими очима.

Саме це я озвучила Ірмі. Вона ледь не підстрибнула на місці від радості, і кинулася до усміхненого чоловіка. Звернулась жінка при цьому до мого супутника:

- Дорайн, ти сьогодні подарував мені найкращу зустріч у році! - Потім подивилася на мене: - Елері, я дуже хочу запросити вас на обід!

– Не сьогодні, Ірма, – м'яко відмовився ректор. - Думаю, Елері із задоволенням зустрінеться з тобою, але не сьогодні.

Жінка глянула на Дорайна і похмурнішала:

- Але завтра ми їдемо з Хаола.

Не в змозі дивитися на її сумне обличчя, я зробила крок вперед:

- Я напишу вам необхідні процедури та рецепти для лікування. Його потрібно буде дотримуватися щонайменше три місяці, а після цього можна буде спробувати завагітніти вдруге. Я цілий рік працюватиму в Годамн і ви зможете знайти мене будь-якої миті!

- Годамн? - здивувався Крайт. Замість мене йому відповів Дорайн:

– Елері викладач медицини в академії, де я відтепер ректор.

- А ось про це детальніше, - хмикнув демон, вигнувши брову. - Хто це посмів посадити на ланцюг такого волелюбного вовка-одинака?

- Це довга історія, - закотив очі ректор. Ірма відразу скористалася цією фразою:

— От ідіть і проговоріть у сусідньому ресторані, Крайте, поки дівчатка виберуть собі вбрання, — жінка махнула рукою на чоловіка, а я розгублено подивилася на Дорайна.

- Правда, ходімо, Дор, нема чого нам тут заважати, - погодився Крайт, легко підхоплюючи сина на руки. Я тільки згадала, що у мене немає грошей, коли Дорайн звернувся до власниці салону:

- Те, що вибере міс Міон, запишіть на моє ім'я.

- О, ні, - запротестувала Ірма, схопивши мене за руку: - Вбрання для Елері куплю я!