Читати книгу - "Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ми просто помітили дивні двері… Тобто ти хочеш сказати, що в той час як ми були там, в кімнаті були ще й злодії?
— Все могло бути. Тоді, зважаючи на розповідь Рейті ( як добре, що він все-таки одужав), вони почали бігати, щоб налякати вас й вивести звідти. Я не знаю, що могло б статися, якби ви там затрималися, адже невдовзі Фіджа, Рейті та Лайду побачили « злодії», так скажімо, та їм теж довелося тікати. Наступного дня кімнати вже не було на тому місці.
Зої блаженно підняла очі на стелю. Тоді Ситула підсіла ближче й , схрестивши ноги на ліжку Зої, уїдливо сказала:
— Тепер моє питання, — посміхнувшись сказала вона. — Я бачила, що ви з Синамусом часто проводили час разом, коли ти заходила до його палати. Він тобі подобається?
— Ну-у-у, трохи почервонівши протягнула Зої, — я гадаю, що все ж таки ми друзі, з ним поговорити можна тільки про уроки або щось наукове. Хоча іноді він і не буває занудою. Мені здається у Маріан з Мартином там вже більший роман, вони вже за ручку ходять, представляєш! Мартину дуже подобається Маріан, а сама Марі наче не бачить цього, хоча всеодно добре ставиться до Мартина.
— А що у Міллі в житті цікавого? — питає Ситула, нагостривши вуха.
— Вона, здається, гарно подружилася з хлопчиком, який сидів поруч з нею на першому турнірі з квідічу. Вони часто ходять до кабінету травології за порадами професора Чесноук та разом вчать уроки під деревом за школою.
— Як же ви швидко ростете, мої любі! — щиро посміхається Ситула.
— Не так вже й швидко! — заперечує Зої. — Мене зараз приваблюють тільки нові пригоди! Я не готова від них відмовлятися навіть якщо це буде мені коштувати миттям підлоги в туалетах після школи!
— Добре, вірю, тепер твоє питання.
— Так… Нас із Маріан все ще непокоїть проблема моєї палички. Вона якось погано працювала з того моменту, як ми зустріли «тварин-розвідників». Я в кімнаті, де ви билися з цим чудаковатим злодієм вона взагалі не працювала. Можеш її глянути?
— Хм… Розкажи, що у неї всередині та з якого вона матеріалу?
— З тису здається… О, ні, з акації. Та всередині щось з єдинорога.
— Так ось в чому справа! — вихоплює весело Ситула. — Наші з тобою палички виготовлені з акації, а ця деревина дуже примхлива, не усюди і не при всякому чарівникові працюватиме. Моя паличка спочатку теж відмовлялася працювати, але коли дійшло діло до серйозного, то запрацювала з подвійною силою. Раз тобі дісталась така гарнюня, значить ти дуже обдарована чарівниця, вітаю тебе!
— Тоді я зрозуміла, чому в тих двох таємних кімнатах моя паличка не працювала. Але… Я ж не сильна, я відстаю по знанням навіть від Маріан, хоча намагаюся вчитися старанно.
— Зої… Твоя сила не у твоїх знаннях ( хоча і в цьому теж), а перш за все у твоїх вчинках. Ти показала себе, як чудову медсестру, коли перевʼязала рани друзям, мені про це розповіла Маріан. Ти маєш величезну силу в собі, тобі потрібно лише знайти, де її використати. А тепер давай підемо донизу пити чай, твої батьки тебе довго не бачили, треба їм розповісти, скільки всього трапилося за цей час в школі.
— Вже йду, — не встигаючи за Ситулою, що вже виходить з кімнати, говорить Зої. Раптом вона перечеплюється через ніжку стільця й падає з грюкотом на підлогу.
— В тебе все добре? — зі сходів кричить Ситула.
— Так, так, біжу!
Раптом погляд Зої падає на її паличку, що лежить на нерозпакованому чемодані. Вона починає сяяти синім кольором. Зої бере паличку до рук та вдивляється у неї. Поступово на паличці проступає надпис « Я люблю тебе. Я зроблю тебе могутньою». Приємно посміхаючись паличці, Зої кладе її на стіл та спішить до батьків, знову перечеплюючись за той самий стілець та заливаючись реготом.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена», після закриття браузера.