Читати книгу - "Фермерська романтика, Валерія Оквітань"

На перший погляд, здавалося, що у квартирі нікого не було, але Тася прекрасно знала, що Льоня був вдома, адже його взуття було в коридорі. І її також - Катеринине.

— Якщо тобі потрібна буде допомога, просто скажи мені про це, —  нагадав Євген.

— Я скажу, — запевнила його.

Дівчині здавалось, що вона знову повернулась на декілька днів назад. Її кулаки машинально стиснулись, а злість завирувала тілом. Євген мав рацію ні себе, ні їх шкодувати не треба було. Вона знала чому сьогодні сюди прийшла. От те і зробить.

Тася стрімко увірвалась до кімнати, в якій на ліжку лежали двоє знайомих їй людей. І знову вони разом. Благо, що цього разу вони були хоча б одягнені.

Катерина з Леонідом різко скочили на ноги, будучи здивованими незваними гостями.

— Що ти тут робиш? — запищала Катя, поки Льоня розглядав чоловіка за спиною у своєї нареченої. 

Колишньої нареченої.

— Доброго дня, панове, — люб’язно привітався з ними Женя.

— Це моя квартира, якщо ви обидвоє про це забули, — крізь зуби мовила Тася і направилась до шафи, витягуючи звідти свою велику валізу, яку вона купила для того, аби взяти її у весільну подорож. Але доля вчасно все розставила по своїх місцях. Саме тому вона зараз збирає в цю валізу речі для того, щоб піти назавжди від чоловіка, який її не те щоб не поважав, він дівчину з брудом змішав, зв’язавшись з її сестрою.

— Що ти робиш? — наче прокинувшись, запитав Леонід, зробивши крок вперед, але Женя наблизився до Тасі, показуючи всім присутнім, щоб не робили необдуманих дій.

— Забираю свої речі, тобі що повилазило? 

— З мужиком своїм приїхала? Не терпілось тобі? Так все чухалось, що відразу знайшла собі когось? 

Як дівчина підлетіла до колишнього, вона й сама не знала. Якби про це запитали Женю і Катю, то й ті б не далі відповіді, як в Тасі вийшло так швидко наблизитись до Льоні, але звук від  гучного ляпаса чули всі. 

Льоня схопився за свою щоку, і вже було замахнувся на дівчину, але Євген зупинив його, схопивши за ту руку, яка погрожувала Тасі.

— Не раджу тобі цього робити,— суворий голос був досить переконливий, щоб розлючений чоловік, почав проклинати їх.

— Це мені не терпілось? — крізь зуби процідила Тася. — Ти спав з моєю сестрою на нашому ліжку, придурку. І кому з нас двох чухалось?

— Та яка вона тобі сестра?

— Та байдуже хто вона, ти мені зраджував і думав, що я це просто так проковтну? Ні-і-і, цього точно не буде. Я забираю свої речі і йду від тебе, поганий ти шматок лайна.

В чоловіка вилиці ходуном ходили, так міцно він стискав свою щелепу, але розумів, що йому не тягатись з плечистим Євгеном, який все ще стояв навпроти нього, тому завбачливо мовчав.

Тася намагалась зібрати свої речі так, щоб нічого важливого не забути. Документи та коштовності вона поклала у сумку в першу чергу, а от речей в неї було не так багато. Візьме все, що зможе запхати, а що не зможе, те залишить.

— Тасю, ну ми ж не винні, так сталося, — до неї підійшла сестра, але дівчина виставила руку вбік, натякаючи, що не варто було до неї наближатись.

— Катерино, замовкни, я тебе прошу. Ти вже все, що хотіла сказала мені по телефону. Не варто перед Євгеном корчити з себе святу, — вона навіть не відірвалась від свого заняття, продовжуючи бігати по кімнаті, шукаючи свої речі.

Катя кинула обережний погляд на чоловіка з яким приїхала Тася і відчула, як знову заводилась.  І тут Тасі пощастило, такого чоловіка відхопила  та ще й за такий короткий період. І як їй це тільки вдалось? 

Завжди старшій сестрі щастило і тут вона знову її обійшла. Дівчина думала що коли вона забере в сестри нареченого, то це розіб’є Тасю на тисячу шматочків, але судячи з сьогоднішньої сцени, дівчині не вдалось зробити сестрі боляче. 

Євген з цікавістю спостерігав за нею, думаючи, як Тася стільки років спілкуючись з цими людьми, не зрозуміла, що вони вовки в овечій шкурі?

— То знай, що все з того, що я тобі тоді сказала - правда. Ти нікчемна моя копія. Ти другорядна. Ти не змогла стати головною в житті свого нареченого. Ти непотріб, Таїсія. 

— Катя,— вигукнув Льоня, будучи здивований словами дівчини.

— Обережніше на поворотах, пані, — почав Євген, але Тася його зупинила.

— Можливо ти маєш рацію в деяких словах, але подивись в якій ситуації ми з тобою опинились. Це не я підбираю сміття за старшою сестрою. Варто тобі все ж краще подумати, хто з нас двох другорядний.  З дороги!

Тася легко штовхнула Катю, яка загороджувала їй дорогу у ванну.

— Привела свого коханця, щоб наочно показати нам яка ти гуляща? — виплюнув Льоня, і стрімко увірвався за нею до ванної кімнати закриваючи за собою двері.

Діяв він швидко, Євген саме тому упустив цей момент з виду. Не встиг стати на захист дівчини, саме тому опинився за межами кімнати. А там за закритими дверима колишній Тасі залишився з нею сам на сам.

— Що ти робиш? Відкрий двері негайно, — істерично наказала.

— Для того, щоб ви зі Становичем виставили мене дурнем?