Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

Мар'яна..

-Мар'яно якого біса відбувається?- вирішив заявити свої права перебуваючи на моїй же території?

-Я веду себе так як будь-хто в себе вдома; а щодо роботи, дай подумати- роблю паузу- ааа точно, з вчорашнього дня я в тебе не працюю!

-Що за маячня?- він здивований?Ой напевне комусь потрібно вже зав'язувати з алкоголем, недаремно Сніжанка радила провчити його для профілактики..

-Це не маячня, а твоя п'яна примха..- не кажу а константую факт

-В будь- якому випадку ти просто зобов'язана відпрацювати два тиждні..

-О ні- кручу головою- мушу тобі нагадати, що мене звільнено без права відробідку, тому вибач, якщо це все то я піду- намагаюся закрити двері, як він підпирає їх ногою..

-Зачекай!- мені подобається гратися з ним, хоч і розумію що гра моя триватиме не довго, рівно до того моменту як я отримаю бажане..

-Щось ще?- киваю до нього

-Так- він прочищає горло напевне важко дається розмова, і не на його території- вибач мене за все, що б вчора я тобі не наговорив це п'яна маячня як ти вже висловилася, не надавай особливого значення цим словам..

-Я чомусь так і думала, що твоє зізнання у коханні це п'яна маячня- підловлюю його і бачу розгубленість на очах..

Мить і він просто заходиться сміхом, божевільним сміхом, що ж я такого сказала смішного то а?Я що схожа на клоуна в цирку?

-В коханні?І ти звичайно вже розпустила вуха і повірила- продовжує сміятися, отже ж егоїст так і хочеться гепнути чимось важким, але все що в мене під рукою це м'яка іграшка Насті, яку я саме несла у її кімнату-  я пожартував, і ми здається все чітко обговорили при прийомі тебе на посаду..

-Та знаєш мені пофіг, чесно абсолютно байдуже на тебе і на твої слова, але працювати на тебе і жертвувати своїм вільним часом я більше не буду, тимпаче до тебе у шофери здається теж не наймалася, такщо вибач але я на роботу більше не вийду..

-Ну що ж якщо тобі не потрібна посада фінансового директора, то я піду, не буду займати твого дорогоцінного часу- розвертається і йде, а в мене є декілька секунд щоб обдумати свій план і не профукати роботу..

-Ану стій!- зупиняю і йду від дверей до нього- тобто посаду фінансового директора?Андрію не грайся зі мною, я не маленька дівчинка щоб вірити у твої казочки..

-Та пам'ятаю я пам'ятаю, у тебе вже є своя дівчинка, я на повному сірйозі, посада твоя, і ти мені потрібна..- дихає мені у обличчя, від такої близкості робиться ніяково тому я відступаю на дальшу відстань і вдаю вигляд що думаю, а насправді ж опановую емоції.

Обдумую кожне слово, хоч розумом вже розумію що погоджуюся, та й серце наполегливо вимагає бути поруч з Андрієм..

-Я завтра буду- даю свою відповідь..

-Ну й розумничка, а сьогоднішній прогул я вирахую з твоєї заробітної плати- я закочую очі ну й жмот і коли він встиг стати таким..

-Чудово, заодно врахуй мою вчорашню наднорму, приблизно до другої години..

-З тобою сперечатися марно, твоя взяла..І до речі на ці вихідні нічого не плануй, у нас намічається ділова поїздка в одне місце, там ми заключимо один вигідний договір, у тебе ж є з ким залишити Ляльку..

-Я розберуся- розвертаюся і йду до квартири..

-Гарного вечора Мар'яно, Насті привіт- він що знущається?Знову поламав всі мої плани і ходить собою задоволений як павлін..

-І тобі теж гарного вечора- кидаю перед тим як закрити двері.

-Оооо..Бачу таки робота продовжується?- задоволено констатувала подруга- я рада, хто зна можливо ти нарешті наважишся таки розповісти йому..

-Підслуховувати не гарно, ти в курсі?

-А я й не підслуховувала, просто ти двері не закрила, а я проходила повз і чисто випадково постояла і послухала- посміхаючись мовила - і доречі на вихідні я абсолютно вільна, тому ми з лялькою залюбки проведемо незабутні миті, а ти йди завойовувати її татка і ні про що не думай..

-Ти завжди така прямолінійна?Це ж просто робота і нічого іншого, до того ж ти сама чула у нас суто ділові стосунки..

-Так, так, це напевне через те що ти йому байдужа він припхався сюди після робочого дня, щоб повернути тебе на роботу..Хоч себе не обманюй..

-Все досить влаштовувати мені свої психотренінги, надобраніч- лишаюся сама.

В голові купа думок, і всі вони розкидані казна де..Валяються де попало чекаючи доки я нарешті порозкладаю їх по поличках і в алфавітному порядку..

Як зрозуміти де правда, а де твоя фантазія?Адже вчора мені здалось що він щирий, я відчула того ж Андрія, мого Андрійка, ніжного і відкритого.А сьогодні він знову ховається за маскою байдужості?

Сніжана теж невпинно повторює, що я йому потрібна.Але ж ці страхи і його вдавана байдужість ніяк не дають нам нарешті порозумітися.

Діана каже що пора вже розповісти йому про доньку, але як?За весь цей час я так і не знайшла підходящого моменту.Ну не візьму ж я завтра і не завалюся до нього в кабінет з такою новиною

Все вирішено!Діана має рацію.На цих вихідних все скажу.Виведу його на щиру і спокійну розмову, і ми нарешті все обговоримо.Досить тримати в серці ці таємниці і недосказанності. Пора виходити із свого кокону і відродитися метеликом який прагне вдосконалюватися, кохати і бути коханою.І нехай після цього мені знову доведеться спопеліти у полум'ї кохання я готова..

*******

На наступний ранок я як зазвичай прийшла на своє робоче місце де на мене чекала купа справ, які я закинула на кращі часи.

А ще згодом я займу нову посаду і потрібно підшукати собі заміну.Бажано якусь жіночку бальзаківського віку, щоб в мого боса мізки не відключалися при погляді у жіноче декольте.

Чорт я розумію що в мені говорить ревність, і я поки що не маю права претендувати на це, але нічого з собою не можу поробити.

З думок мене вириває хлопок вхідних дверей, де на порозі приймальні я бачу злого як чорт батька Андрія..

Так.Цей погляд я досі пам'ятаю.Його не можливо забути, і лишитися байдужим також.

Він спопеляє, а потім заморожує кожним рухом зіниць.Ця людина не зупиняється ні перед чим, і вперто йде на пролом не думаючи що на це скажуть близькі люди.