read-books.club » Сучасна проза » Не плач, кохана! 📚 - Українською

Читати книгу - "Не плач, кохана!"

225
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Не плач, кохана!" автора Нік Ремені. Жанр книги: Сучасна проза / Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 42 43 44 ... 63
Перейти на сторінку:
кругову оборону і проривався до дверей.

Він, відбиваючись ногами і руками, плечем штовхнув двері, сподіваючись вирватися з оточення і прорватися в барак. Але хто-то з братви завчасно закрив двері на замок, щоб не зайшов хтось сторонній.

Миша сильним ударом ноги вибив двері, але послизнувся і впав на підлогу. Йому заламали руки за спину. Але він продовжував відбиватися ногами і головою.

Тоді Косяк, який вже піднявся з полу, завдав непокірному удар по голові поліном. Миша втратив свідомість і впав на підлогу.

Його потягли до столу. Поклали так, що тулуб був на столі, а ноги — на бетонній підлозі.

— Що стоїте? Підготуйте верстат до роботи, — розпорядився Косяк.

З підбитим оком Босий опустив на землю штани і кальсони Миші, оголивши його сильні ноги і білі сідниці. Молдаван не оказував ніякого спротиву, тому що втратив свідомість.

Не соромлячись натовпу, Косяк підійшов до нього, поплескав його по голому білому заду:

— Ось ти і попався. А то все з себе целочку зображав. Дупа, як горіх. Отпорем його, щоб надовго нас запам'ятав.

Не соромлячись натовпу, першим спробував непокірного Мишу, який у несвідомому стані стояв літерою «Г», як його і поставила братва: тулуб — на столі, ноги — на підлозі.

Задовольнивши своє бажання, Пашка сказав:

— Пахани, продовжуйте згідно куплених квитків.

Півняча зграя вишикувалося до Миші в чергу.

Він нічого не бачив і не чув. Не пручався, не чинив опору. Кожен з черги отримував своє і спішив покинути зборище.

Наприкінці почали підходити сторонні, особливо спраглі. У тому числі колишній начальник великого підприємства.

Він і розгледів, що із заднього проходу Миші йде кров.

Підбігли люди Косяка.

Сам Паша оглянув місце. Побачив калюжу крові біля ніг Молдавана, вимовив твердо:

— Достатньо!

Мішу одягли і відтягли на нари.

А вранці табір облетіла страшна звістка: Миша Молдаван повісився.

Вночі оговтався. Згадав, що з ним трапилося. Десь дістав мотузку. Повісився на спинці своїх нар.

Коли Косяк рано вранці вирішив перевірити, як би чого не вийшло, він мало не зіткнувся з Мишею, який висів на нарах. Його ноги не діставали до підлоги кілька сантиметрів. Косяк подумав, що той стоїть.

— Що застиг? — запитав.

Той йому не відповів. Пашка наблизився до небіжчика, хотів помацати його за плече, і жахнувся.

Він побачив мотузку і голову, яка неприродно схилилася на плече. І кинувся бігти.

Про те, що трапилось, я дізнався вранці. Мені до болю стало шкода Мишу. Підери давно заглядалися на його струнку фігуру, смугляве обличчя з темними очима. Косяк весь час домагався його. Але не виходило. Миша не йшов ні на які обіцянки. Але його все-таки дістали. Обставини так склалися.

Вже на будівництві мене покликав Черчіль.

— Побіжи на основний корпус. Поклич Косяка, — сказав він голосом, з якого я зрозумів, що Косяка не чекає нічого хорошого.

— Скажи, розмова гаряча є. Нехай негайно чухає сюди, — додав Соломон.

Я поспішив на основний виробничий корпус.

Коли прийшов Косяк, першим не витримав Соломон:

— Підер, нарік кінчений. Фуфло. Коли ти, нарешті, заспокоїшся? Навіщо Молдавана опустив?

— А ви що? Не знаєте?! Тому, що він заборгував мені, — опустив голову Косяк.

Він знав, що такі проколи не прощаються. Йому доведеться тримати відповідь.

— Він обіцяв тобі повернути за пляшку, — не втримався я.

— Навіщо торкнув чистого пахана? — піднявся з лавки Соломон.

Косяк машинально відступив. Він пам'ятав силу кулака Кості і боявся його удару. Черчіль теж не змушував себе довго чекати.

Соломон затягнувся цигаркою:

— Коли ти, криса, нажреся? Або тебе заспокоїти навіки?

— Хто ж знав, що він руки на себе накладе.

— Менше травку кури, тоді навчишся розбиратися в людях, — додав Черчіль. — Навіщо ви його ґвалтували?

Соломон з розмаху заїхав Косяка в лоб. Той встояв. Намагався було піти.

— Стій! Розмова не закінчена, — сказав Соломон. — Без покарання звідси не підеш. Це тобі останнє попередження, це твоя остання витівка. Якщо подібне трапиться ще, вважай, ти не жилець на цьому світі.

— Покарання для тебе вже є, — обернувся Черчіль до Косяка, який боявся піти і повертатися не хотів. — Ти заспіваєш півником.

Косяк кинувся в ноги Соломону.

— Що завгодно, тільки не це!

Соломон викинув цигарку. Пнув ногою Косяка.

— Соломон, вік служити буду. Тільки не це.

— Окуджава! У тебе завжди, як залізний. Спробуй, яке у нього очко, — сказав Соломон.

— Хватить йому ходити в целочках, — додав Черчіль.

Косяк стояв, не сміючи тронутися з місця.

Черчіль підсумував розмову:

— І відсмокчеш

1 ... 42 43 44 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не плач, кохана!», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не плач, кохана!"