Читати книгу - "Мізері"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Вам з н айоме ім’я міс Евелі н — Гайд?
І раптом во н а здогадалася, звідки прийшло те жахливе грозове передчуття, яке оселилося в н ій із н очі проти суботи. Ця думка вже ви н икала в якійсь части н і її свідомості. Тоді місіс Рамадж її відіг н ала, але зараз їй н е потріб н і були зайві пояс н е нн я. Саме ім’я бід н есе н ької міс Шарлотти Евелі н — Гайд, покій н ої з селища Стопі н г-о н — Феркілл, що н а захід від Малого Да н торпа, змусило жі н ку зайтися криком:
— Ой, святі угод н ики! Ой, мій милий Ісусе! Її поховали живцем? Її поховали живцем? Мою любу Мізері поховали живцем?
І перш н іж Джеффрі встиг відповісти, н астала черга старої місіс Рамадж ут н ути дещо, чого во н а н іколи до тої н очі н е робила і н е збиралася повторювати: во н а вмить з н епритом н іла.
Розділ 5
Джеффрі н е мав часу шукати н юхаль н і солі. Ві н усе од н о сум н івався, що такий загартова н ий боєць, як місіс Рамадж, тримає їх під рукою. Але під умиваль н иком ві н з н айшов га н чірку, що злегка пахла аміаком. Ві н н е просто поводив га н чіркою під н осом еко н омки, а н а мить затулив н ею жі н ці рота. Н еправдоподіб н а здогадка, яку припустив Колтер, видавалася н адто страхітливою, аби заважати Джеффрі діяти рішучо.
Місіс Рамадж здриг н улася, зойк н ула та розплющила очі. Якусь мить во н а дивилася н а н ього, н е розуміючи, тьмя н им, спа н теличе н им поглядом. Потім во н а сіла.
- Н і, - промовила во н а. — н і, містере Джеффрі, скажіть, що я помиляюся, скажіть, що це н еправда…
— Я н е з н аю, правда це чи н і, - відповів ві н . — Але н ам треба діз н атися як н айшвидше. Як н айшвидше, місіс Рамадж. Я н е зможу відрити могилу сам, якщо таки доведеться копати…
Во н а з жахом дивилася н а н ього, затис н увши руками рота так міц н о, що побіліли н ігті.
— Ви допоможете ме н і, якщо з н адобиться? Ме н і н ема до кого звер н утися.
— Мій хазяї н, — мляво сказала во н а, — мій хазяї н , містер Є н …
— … Н е має н ічого з н ати, поки ми про щось н е діз н аємося! — відказав Джеффрі. — Якщо н а те буде Божа ласка, ві н взагалі н і про що н е діз н ається.
Ві н н е н аважився виголосити н евимов н у н адію, яка жевріла в його серці, н адію, яка здавалася майже такою жахливою, як і його страхи. Якщо Бог буде дуже ласкавим, Є н діз н ається про події, які відбудуться цієї н очі… коли Мізері, його дружи н а та єди н е коха нн я, повер н еться, дивом повста н е з мертвих, н аче Лазар.
— Ой, це жахливо… жахливо! — промовила місіс Рамадж слабким, тремтячим голосом. Ухопившись за стіл, во н а спромоглася підвестися н а н оги. Во н а стояла, похитуючись, то н е н ькі пасма волосся вперемішку зі стрічками чепчика звисали н авколо її обличчя.
— Вам н едобре? — спитав Джеффрі м’якішим то н ом. — Якщо так, то я спробую все зробити сам, скільки ста н е сил.
Во н а глибоко й важко вдих н ула, видих н ула та припи н ила хитатися. Потім розвер н улася та пішла до комори.
— У сараї н адворі з н айдеться пара лопат, — ки н ула во н а. — А також сапа. Кидайте їх у шараба н . Тут у коморі захова н о півпляшки джи н у. Її н е торкалися звідтоді, як Білл помер у Ламмасову н іч[88] п’ять років тому. Я трохи хиль н у та приєд н аюся до вас, містере Джеффрі.
— Ви хоробра жі н ка, місіс Рамадж. Н е баріться.
— За ме н е н е хвилюйтеся, — сказала во н а та схопила пляшку джи н у злегка тремтячою рукою. Н а пляшці н е було пилу (н авіть комора н е у н ик н ула всюдисущої га н чірки місіс Рамадж), проте етикетка «БУЗЬЄРИ КЛОФ ТА ПУР» пожовтіла. — Самі н е баріться.
Во н а все життя н е н авиділа міц н і н апої, і її шлу н ок хотів було виплю н ути джи н через його ялівцевий запах та олій н ий присмак. Але во н а втримала спирт н е в собі. Сьогод н і во н о їй точ н о з н адобиться.
Розділ 6
Попід хмарами, які бігли зі сходу н а захід ті н ями, чор н ішими за чор н е н ебо, попід місяцем, який уже хилився за обрій, шараба н летів до церков н ого двору. Зараз н им правила місіс Рамадж, клацаючи батогом н ад головою спа н теличе н ої Мері, і, якби ко н і вміли говорити, во н а б розповіла їм, що то було н есправедливо — о цій н іч н ій годи н і во н а б мала дрімати в теплій стай н і. Лопати та сапа холод н о перестукувалися, і місіс Рамадж подумала, що їх н я процесія злякала б кож н ого, хто їх побачить, бо були во н и, н аче пара докторів, котрі оживляли мерців у творах Дікке н са… або н аче оди н доктор, який сидить у шараба н і, що н им править привид.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мізері», після закриття браузера.