read-books.club » Детективи » Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3 📚 - Українською

Читати книгу - "Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3"

237
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3" автора Лариса Підгірна. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 41 42 43 ... 104
Перейти на сторінку:
котором был хлеб, жареная колбаса и водка… Мы провели незабываемые несколько недель… Это была первая женщина, ради которой я был готов на все! Но Соня ничего не требовала. Ни денег, ничего… Дни она проводила со мной, отдаваясь мне с таким жаром, словно у нее больше времени жить не оставалось… А ночью отправлялась ублажать своих красных козлов.

Остап Бендер зітхнув і витягнув губи руркою.

— Конечно, — продовжив він, — я прощал ей все, ведь такую красоту не простить было невозможно. Да и требовать ничего от нее не мог. Она рассказала мне о себе. Собственно, всю свою историю. Каждое утро Соня возвращалась в нашу дыру не с пустыми руками. Мы не бедствовали… Но потом кое-что произошло.

Она сказала, что приглянулась какому-то чекисту. Мол, ей хотят предложить ответственную работу… в ВЧК… Я уговаривал ее как мог, но Соня была непреклонна. Сказала, что хочет начать новую жизнь, что хочет остепениться и жить в новой советской стране, как все честные люди… Мне нечем было ее удержать.

Я еще старался поддерживать кое-какой порядок в комнате, в глубине души надеясь, что она одумается и вернется. Но март закончился, а вместе с ним и наша с Соней любовь…

Последний раз она появилась в моей коморке в начале апреля. Пришла неожиданно, среди бела дня. В роскошном меховом манто ее узнать было невозможно… Но это все же была моя Соня… Сказала, что пришла попрощаться. Теперь уже навсегда. Сказала, что уезжает куда-то и я вряд ли ее еще увижу. Сказала, что будет помнить меня всегда. Оставила сверток с едой и деньги. Достаточно, чтобы продержаться несколько месяцев. Еще посоветовала убираться из этой комнатушки, мол, сглупила, когда рассказала о себе все. Теперь и я могу оказаться в небезопасности. Оставила бумажку с адресом, по которому сняла мне новую комнату, и ушла…

Жизнь и меня завертела. Снятым ею жильем я так и не воспользовался. Подался в Украину… а ее больше не видел. До сего дня. Она очень внешне изменилась. Осталась такой же красавицей, тот же тонкий профиль, те же прекрасные глаза, но это уже не та Соня…

Я так думаю, чекисты отправили ее сюда, на Дальний Восток. Здесь тогда, в двадцать втором, горячо было… Чем она занималась — могу только догадываться. Соня всегда шутила, что у нее помазание от черта — нравиться мужикам. Вот, видно, и спала со всеми, на кого ей указывали красные комиссары…

Бендер нарешті змовк.

Поки він розповідав свою історію, Марко зачудовано слухав, не перебиваючи.

Півгодини давно спливли… Морланд, певно, його не дочекався…

Але те, що він сьогодні дізнався від Остапа Бендера, вартувало багато. Отже, загадкова Сибілла Чеддерс, господиня найдорожчого борделю у Харбіні — насправді Соня Ейзерманн… Дівчина з єврейської родини, родом із Старобільська. Колишня каторжанка, проститутка, найнята чекістами для спеціальних завдань! Яке дивовижне і моторошне поєднання!

Немає сумніву, що оці крокодилячі сльози, які вона лила у його номері, — лише чергове спецзавдання чекістки і йому справді варто бути насторожі…

— Вы оказали мне неоценимую услугу, Остап! — промовив нарешті Швед. — Я признателен за ваше доверие мне.

— Нет! — зупинив його Бендер. — Нет, и не думайте… В данной ситуации я больше волновался о вас, нежели о ней. Что было, то прошло. И Сони Эйзерманн больше нет. Она для меня умерла. Но эта, новая Соня… Может статься, вы ее новое задание. Может статься, за вами уже наблюдают чекисты. Будьте настороже, господин Мак-Миллан. Мне бы не хотелось потерять столь щедрого работодателя…

Марко усміхнувся.

— Об этом не волнуйтесь, Бендер! Если бы со мной вдруг что-нибудь случилось или мне пришлось бы уехать из Харбина, я рекомендовал вас моему другу. Он англичанин. Я уверен, вы поймете друг друга. Он будет платить вам столько же. Работа будет прежней. Вы ничего не потеряете. Я сообщил ему ваш адрес и он сам найдет вас в случае чего.

— Благодарю вас, мистер Мак-Миллан! — мовив розчулено Бендер. — Вы, наверное, первый человек, который по достоинству оценил мои скромные таланты.

— А тепер… оставьте меня, Остап. Мне нужно наконец привести себя в порядок. Одну встречу я уже пропустил… — гмикнув Марко. — Теперь следует поторопиться, чтобы не опоздать и на вторую…

Бендер відкланявся. Уже майже зачинивши за собою двері, він раптом знову увійшов до кімнати.

— Мистер Мак-Миллан…

— Что-то еще, Остап? — запитав Марко.

— Да… Я совсем забыл. Вы легко сможете убедиться в правдивости моей истории.

— Каким же образом, Бендер? — поцікавився Марко. — Хотя, сказать по правде, я и так в ее правдивости не сомневаюсь ни капли…

— У Сони… У Сони Эйзерманн на запястьях остался след… От кандалов. Как бы ни были любезны с ней ее тюремщики в Александровской тюрьме, железные браслеты все-таки успели попортить ее прекрасные руки за время этапирования на Сахалин. Да и в самой тюрьме она все же была вынуждена сидеть в кандалах… Как она их не лечила потом, они остались навсегда. Красные следы вокруг запястий. Она страшно стеснялась этих шрамов. Все время прятала их под длинными манжетами, украшала запястья широкими браслетами или носила длинные перчатки… Не думаю, что со временем эти следы исчезли… Наверное, прячет их, маскирует, как и раньше…

Марко вдячно кивнув.

Таємниця леді Сибілли Чеддерс була розгадана…

* * *

Вона чекала його. Невимовно прекрасна якоюсь особливою, зрілою, магнетичною вродою. Такій вроді було важко протистояти, опиратися.

Її краса забивала думки, збивала з пантелику, змушувала хвилюватися і думати лише про одне…

Тонкий аромат парфумів огортав її невидимим серпанком. Сукня зі срібним переливом і високими, розшитими бісером манжетами їй дивовижно пасувала.

Волосся було ретельно вкладене у розкішну зачіску, яка лише підкреслювала тендітність овалу її лиця.

На обличчі — ніяких білил. Кисті рук — у білих мереживних рукавичках…

Вона кинулася до нього, щойно він з’явився на порозі її кімнати.

— Алексе… — її шепіт пролунав зовсім близько, біля вуха. Вуста торкнулися його губ, змушуючи відповісти на поцілунок, а долоні лягли на груди, змушуючи напружитися усім тілом. — Алексе… Поцілуй мене знову… Так, як цілував сьогодні вранці! Благаю!

— Сибілло… — відповів Швед. — Зупинися, зупинися, Сибілло. Ми маємо розпочати з того, на чому завершили сьогодні вранці…

— Так, — немов уві сні, мовила вона. — Це був поцілунок. Твій, Алексе, поцілунок. Вибач… я трохи перехвилювалася. Я не стрималася і нюхнула кокаїну… Зовсім трохи. Щоб знову пригадати смак твоїх поцілунків…

— Мої поцілунки і так усі належать тобі, Сибілло, — усміхнувся Марко. — Але спочатку ти маєш відкритися, довіритися мені. Твої натяки та обережна розповідь вранці

1 ... 41 42 43 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3» жанру - Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3"