Читати книгу - "Вники, Міхал Шьмеляк"

жителі могли б погано відреагувати на вламання до дому Рубенса, очевидно, що вони про нього дбали, адже дах він, ймовірно, не ремонтував сам.

Шафка була схожа на ту, яку можна побачити в сучасних басейнах, звичайно, вона була більшою, один бокс розділено на чотири вертикальні шафки, тягнувся зверху вниз. Він був призначений для

обслуговування чотирьох осіб, і кожен з них міг закрити свої речі навісним замком. Сьогодні, звісно, від

замків залишився лише спогад, двері не зачинялися, не помазані петлі поїла іржа. У першій шафі, ймовірно, був зимовий комплект господаря, бо всередині були гумові чоботи, на дерев’яній вішалці висіла товста

дублянка, а на полиці було запхнуто кілька светрів, рукавичок і шапка-ушанка.

У другій шафці були предмети весняно-осінньої колекції, а ймовірно й літньої. Трохи більш тонких

светрів, дві фланелеві сорочки, рвані джинси, толстовка, гумовий плащ - дощовик.

Третя шафка була зоною гігієни, де Косма знайшов кілька шматочків мила "Білий Олень", ймовірно, із запасів лісорубів, гребінець, рушники, зубну щітку та пасту, рідину для гоління "Людвік" і подряпане

дзеркало, незграбно прикріплене до внутрішньої сторони. двері зі стяжним дротом. Був і набір для

психологічної гігієни – внизу акуратними стопками лежали книги. Одна стопка — класика: Генрік Сенкевич, Болеслав Прус, Ярослав Івашкевич і Вітольд Ґомбрович. Друга стопка, трохи нижча, починалася зі Стівена

Кінга і плавно переходила до книг Діна Кунца та Грема Мастертона, з кількома титулами Йоанни

Хмелевської на вершині. Книги були вживані, загнуті краї та підрум’янені сторінки свідчили, що вони не були

засуджені на забуття.

Четверта і остання шафка була порожньою. Косма збирався обережно зачинити двері, але помітив

на їхній внутрішній стороні фото хлопця, на вигляд років двадцяти. Деталі вислизали, у фургоні було темно, Косма дістав телефон і увімкнув ліхтарик. Так, це був молодий чоловік, усміхнений, в ошатній сорочці,

44

можливо, він щойно закінчив школу або просто тішився отриманим атестатом, це було, мабуть, з десяток

років тому, у нього було чорне, гладко зачесане волосся, але саме так давно ніхто не одягався. Звідки така

фотографія в шафі від лісорубів? На дверях зазвичай клеїли фотографії коханих, іноді дружин. Може, хтось

виклав тут фото сина? Косма швидко зробив кілька добре освітлених фото з високою роздільною здатністю, він перевірить їх пізніше і, можливо, надішле друзям.

Він зачинив шафку й пішов у інший кінець фургона. Тут була дерев'яна шафа, в якій він знайшов

кілька консервів, овочі, фрукти, хліб, пачку чаю та шоколад. Біля печі стояв старий чайник, дві каструлі і

сковорідка, алюмінієві тарілки, казанок і військова чи, може, скаутська фляга. Все чисто. На невеличкій

стільниці, де, ймовірно, колись точили пилки й сокири, стояв емальований таз, поруч — ганчірка й шматок

змиленого мила. Біля полички було поставлене помийне відро. Майже як в будинку його бабусі.

Поліцейський ще раз озирнувся, стіни машини були прикрашені старовинною картою навколишніх

лісів, трохи подертою, і двома технічними малюнками щодо заточування пилки та ланцюга в електропилі.

Мабуть, він тут нічого цікавого не знайдеться, може, варто почекати Рубенса? З іншого боку, хто знає, який у

того був розпорядок дня, може, він повернеться лише після настання темряви, а може, переспить у когось із

мешканців Вників? Здалеку було чутно гул грози, і врешті-решт цей момент мав настати. Після кількох

травневих спекотних днів природі потрібно було відпочити. Бурі в горах налетіли надзвичайно швидко і

вразили з завзяттям боксера, який хоче добити суперника в першому ж раунді.

Косма вирішив повернутися до своєї квартири та використати час до зустрічі з Майєю, щоб

перевірити, чи є нові рапорти від помічників, і він сподівався, що вони були. Надішлю і Синиці, і Кацперу це

фото молодого хлопця. Це міг бути помилковий хід, але у Косми було так мало пунктів зачеплення, що не

стане прискіпуватися.

Він вийшов із фургону, і одна секунда виходу з затемненого вагончика у світ, наповнений

панорамою Карконош, ледь не заморочила його. Наскільки красивим мало бути життя, коли кожного ранку і

вечора відкривався б такий прекрасний краєвид? За ділянки, розташовані в подібних місцях, люди платили

величезні гроші, а тут для контакту з природою вистачало фургона лісорубів. Косма зібрався швидко, часу на

сентиментальність не було, вишнівка ще гуділа в голові, треба все розбирати й повертатися в квартиру.

Дорога вниз була набагато приємнішою, по ньому вдарили перші пориви холодного вітру, буря

йшла за поліцейським повільно, гідно, але невблаганно. Коли він дійшов до будинку Валясякової, важкі

краплі почали розсікати