Читати книгу - "Його нагорода, Лія Серебро"

- Порву будь-кого! Як Тузик, грілку! За тебе! Анжеліка!

-Харош! Лицар! Вставай! Поїхали! Нам, схоже, пора звідси! - втрутився Едуард.

-"Це добре, що хоч хлопці попалися адекватні, і бійка не переросла в іще більш жахливе!" - сказала Катерина.

-Ага! Адекватні! Якраз! Адекватний не став би чіплятися так нахабно до беззахисної дівчини! - обурився Алекс.

-Я не беззахисна! Я змогла б постояти за себе в разі чого!"-заперечила Анжеліка.

- Мені на роботу завтра друзі! А я піду з величезним, райдужним фуфелом під оком! Господи, ну і вляпався! Тепер і дружині все розповідати...- зажурився Едуард.

-Ну так і скажи! Був на пейнтболі з Алексом! Шалена куля зачепила! - розсміялася Катерина.

-Це не куля! Це щонайменше гранатою в мене жбурнули!" - віджартувався Едуард.

Четвірка неквапливо переодяглася, попрощалася з учасниками гри і компанією, з якою побився Алекс. Катерина мала рацію, люди на щастя виявилися адекватними. Уже з посмішкою, згадуючи про те, що сталося, потираючи синці та садна, чоловіки пішли на мирову. Потиснули один одному руки і роз'їхалися хто куди.