read-books.club » Любовні романи » Кохати або помститися 📚 - Українською

Читати книгу - "Кохати або помститися"

272
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кохати або помститися" автора Тетяна Кирик. Жанр книги: Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 40 41 42 ... 46
Перейти на сторінку:
був ще капітан та його команда. Тася дуже раділа. Вона знов з ним, страшно становилося, тільки коли вона думала, що він подивиться відео і все. Але вона, як та героїня книги «Звіяні вітром» Скарлет, казала собі: «Я подумаю про це завтра». Так вона намагалася себе заспокоїти. Вони проводили гарно час. Але все ж нарешті Ігор сів подивитися, що привезла Таїсія. Він робив це сам. Але під кінець гучно покликав її у каюту. Вона стояла на палубі та насолоджувалася заходом сонця. В руці вона тримала келих хересу. Коли почула його крик, аж злякалася. Келих впав з її рук та розлетівся на шматочки об підлогу. Вона побачила, що стоїть в калюжі з хересу та битого скла. Спустилася у низ. «Відповідай мені, що в тебе з ним було?». «Та нічого», — невпевнено промовила йому Тася. «Це отак нічого?» — він почав перемотувати відео та показувати їй якісь фрагменти запису. «Я люблю тільки тебе. Я тільки з тобою», — сказала вона вже гучніше та сміливіше. «Слухай мене, якщо я щось взнаю, то ти пожалкуєш, що на світ народилася. Я закатаю тебе у асфальт, зрівняю тебе з землею. Ти зрозуміла мене!» — гримав він на неї. Вона заплакала. Тоді він обняв її та притиснув до себе. «Ти тільки моя, так?!» — промовив вже тихо до неї. Вона кивнула головою. Тоді він поцілував її у лоб, а потім у ніс. Їй це так подобалося. Він піднявся сходами на палубу та подивися, що там була калюжа зі осколками келиха. Крикнув служницю та нагримав на неї. Вона почала збирати скло.

Засмучена Тася роздяглася та лягла спати. Вона дуже швидко заснула, мабуть, через свою втому та легку качку яхти. Коли він повернувся, то побачив, що вона вже спить. Він присів біля ліжка та зазирнув їй у обличчя. Вона тихо та рівно дихала. Він доторкнувся долонею до її волосся та посміхнувся. Тоді він встав, узяв стілець та сів поруч ліжка. Сидів та тихо дивився на неї. Потім сам пішов спати. Вони провели на яхті дуже приємний тиждень. Ігор більше нічого не казав Таїсії про те відео, не сварив її, не погрожував, навпаки, був наче сама ніжність. Тасі здавалося, наче вона закохалася в нього знову та по-новому. «От чому він такий? Хочу від нього бігти та не можу!» — міркувала вона собі.

Повернулися знов до Сетениль — де — лас — Бодегас. Ігор почав підготовлювати Тасю до того, щоб вона зрозуміла, що гра ще триває. «Скоро все зміниться!» — казав він їй. «Що зміниться? Що має змінитися?» — міркувала Тася, але запитати прямо не намагалася, вона пам'ятала того розлюченого Ігоря, який, немов Зевс метав іскорки та блискавки, та баялася вже його такого. Тася розуміла, що Ігор ніколи не покине дружину. Такі дружин не залишають й кохання тут ні до чого. Тому їй важко було зрозуміти, що чоловік мав на увазі. «Я підібрався до нього дуже близько й в мене вдосталь інформації, яка мене дуже допоможе. Але якщо цю справу завершиш ще ти, то буде дуже добре!» — знов натяками розповідав їй Ігор. «Але не будемо поспішати. Ти поїдеш та відпочинеш. Займешся своїми справами. А я ще все маю підготувати», — казав він. Те, що він не поспішає Тасі сподобалось. В цьому маленькому місті вони пробули разом ще пів тижня та роз'їхалися. Він полетів у свій Лондон, а вона до дому.

Першім ділом Тася відвідала свого коня Лорда, знов поїхала на ньому на прогулянку. Від'їхавши подалі від людей, вона знов, як і раніше, злізла з коня та почала з ним розмовляти. Вона гладила коня по морді, тріпала його гриву та виказувала йому, що в неї на серці. «Лорде мій коник, що мені робити? Підкажи мені, як зможеш.» — промовляла вона до нього. «Що ти мені кажеш?» — питала вона в коня, намагаючись придумати, що може їй відповісти кінь. Вона сама це уявляла. «Тікати від нього, га? Таке скажеш!» — казала дівчина. «Не можу я мій Лорде. Не виходить в мене. Все розумію, а сама як прив'язана до нього. Та не бачу вже сенсу», — сама відповідала на свої ж питання Таїсія. «Зрозумій мене, от коли немов після серйозної травми або немов після кризи, коли перший шок відходить та нерви більше не зводить, ти починаєш звикати до нового положення речей. Тому, що вже знаєш, що шансів щось змінити вже не залишилося. Ти бачиш вже усю картину, її повноту, але вже запізно щось змінювати, залишилося тільки звикнути до неї. Ось і все», — розповідала вона тварині та виправдовувала сама себе. «Мені здається, що я вже знаю, для чого або для кого він мене весь цей час готував. І все це він вирішив так давно, що змінити вже не можливо. Тільки діяти за його планом», — казала Тася, розмірковуючи вголос біля коня. Поговоривши з твариною, вона заспокоїлася та немов вже погодилася в душі з певним станом речей, який її очікує. Приїхала назад до стайні, зістрибнула з коня та повела назад, віддала працівникам клубу та повернулася у місто.

Після цього посилено зайнялася новою квартирою. Придбати авто так й не захотіла, замість цього зайнялася ремонтом та почала купувати нові меблі. Її життя наповнилося дією. Вона найняла людей, які б робили ремонт, ще тих, хто б займався дизайном. І тепер майже не думала про слова Ігоря, бо в голові були думки про те, де краще купити душову кабіну або який придбати унітаз, купувати килим у кімнату чи ні. З дизайнером вони навіть посварилися на цій темі. Але потім Тася погодилася та килим вже придбати не хотіла. Кахель на стіни, кахель на підлогу, сантехніка, спеціальні розчини, мішки з цементом, матеріали для підлоги, шпалери — їй це вже снилося у вісні. Квартирка потрошку ставала затишною й Тася вже пишалася своєю працею та її виглядом. Тому, коли в неї випала така можливість, вона похвалилася Ігорю, коли він був на зв'язку в Інтернеті. «Ну то покажи мені, чим ти там зараз займаєшся!» — запропонував чоловік. Таїсія поважно пройшлась по кухні. Потім зайшла у ванну кімнату та під кінець повернулася у кімнату та показала он-лайн, що в неї вже було зроблено. «Молодець!» — похвалив її Ігор, — «Я радий, що ти там не сумуєш. Дійсно добре придумала». Було

1 ... 40 41 42 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохати або помститися», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохати або помститися"