Читати книгу - "Янгол чи Демон, Вікторія Хорошилова"

А сама з'їла ще печиво. Біля найближчого столу з'явилося чортеня, я ледь не подавилася печивом. Брат поплескав по спині, сам здивувався. А чортеня зникло, тихо шепочучи:

— Передам господареві, що вона вилізла.

— Решта втекли, — сказала я відкашлявшись.

— Дереку, я тебе без премії залишу, — сказав дядько сердито. — Мало того, що купа капосників, ще й біса упустив.

— Дядько не гнівай, краще Марго нехай їх ловить. Вона навіть печивом приманювати не буде. А Дерек він їх просто не відчуває і не бачить. Сподіваюся, без образ, здорованю?

— Без оббиття мала.

Я показала йому язика і ухилилася від дружніх обіймів.

— Вертка малявка. Виросла то як! Чуєш мала, а в тебе хто є? А то я не проти позалицятися за тобою.

— Пізно здоровань!

— Шкода, ну хоч спробував.

Я зайшла за дядьком у його кабінет. Він одразу мене міцно обійняв. А за кілька хвилин забігла Маргарита. Приєдналася до обіймів.

— Усе добре? — запитала вона стурбовано.

— Із хлопчаками, так. Я просто думки прийшла впорядкувати. Запитання позадавати.

— Гейб надіслав справу, над якою ви голову ламаєте. І надіслав вже фотографії хуліганів. Десяток уже визначили.

— Чудово, значить я правильно вирахувала. Залишилося ще п'ятеро.

— У вас тут нічого не пропадало?

— Як у вас ні. Зрозуміти б що вони хочуть зробити.

— У нас пропало троє людей, хто працював з артефактами, і, судячи з їхніх справ, вони працювали у створенні нинішніх портальних арок. Я просто думала може вони зробили свій портал. Але що якщо вони його тільки роблять.

— Є кілька, але, і головне, цей портал буде фонити під час відкриття і його швидко вирахують. Адже коли відкриваються стаціонарні портали, викид енергії фіксується. І якщо з'явитися ще один не зареєстрований, то теж відчують. А ось коли твоя мати відкривала ніхто нічого не відчував. І я боюся рідна, що хтось дізнається про твій дар. Ти після того випадку відкривала портал?

— У вчених і все.

— Може й на краще.

— Звичка не напрацьована. Цікаво чому якщо це здатність, то фону немає?

— Він є, але мізерний. А стаціонарний портал із мінімальними витратами енергії поки що зробити нікому не вдалося.

— Забавно, — сказала я задумливо. — Я коли робила магічний контур для порталу за тим сном, що в мене був, він теж передбачав велику витрату енергії. А коли я дещо підправила, то практично не відчула витрат.

— Ліко, з цього моменту помовчи! — сказав дядько суворо пошепки. — І ви двоє нічого не чули. Якщо про це хтось дізнається... рідна, я боюся уявити, що буде.

— А що, якщо дати вченим підказку що переробити?

— Це можна. Але краще, щоб про це ніхто не дізнався до цього моменту.

Ми ще трохи посиділи, попили чай. Я показала братові з Марго, як їхні хлопчаки стрибають по батуту. Маргарита з такою любов'ю дивилася в екран телефону.

— Я так вдячна тобі за них, — сказала вона зі сльозами. — Почуваюся нікчемною матір'ю, зозулею.

— Хоч зараз переведу тебе на верх, — сказав дядько. — Але навряд чи ти захочеш чоловіка тут залишити.

— Гаразд, піду я вже. А ви можете в гості заходити. Батут якщо що і дорослих витримує. Алекс із братом на ньому вдвох стрибали і ні чого він вижив.

— Хотів би я на це подивитися, — сказав дядько з усмішкою.

— У мене є відео.

Дядько розсміявся і забрав подивитися, а потім зі зітханням сказав:

— Якщо я буду так скакати, з мене будуть іржати.

— Ой, та годі, хто там побачить, уночі. Вони ж теж уночі стрибали, і по тихому веселилися. Це я стояла поруч знімала. Тож вечорами дорослі відриваються на батуті. Бачила навіть вітчим Алекса стрибав, теж уночі.

— Заманливо.

— А я із задоволенням.

— Тільки після того, як витягнете дітей з нього і вкладете спати. По іншому вони просто не дадуть.

Брат відвіз мене до порталу. Проходячи арку, відчула щось дивне. Немов перехід був не миттєвим, а я пару секунд і ці секунди хтось мене розглядав. І цей хтось був не світлим.

Біля порталу мене зустрів Алекс із дітьми. І ми одразу поїхали додому. Поділилася з ним своїми відчуттями. Він промовчав, але я бачила, що задумався.

— Їх поки що не ловили? — запитала після вечері.

— Потрібні докази. Поки що є твої спостереження. Але тепер ми знаємо особистості десятьох. І вони не підлітки. Але проблема в тому, що вони нібито працюють у лабораторії, яка працює над порталами.

— Стоп, усі десятеро мають доступ до лабораторії, яка створює стаціонарний портал?

— Так. Адже досі триває розробка менш енергоємного порталу.

— Тоді в мене щось не сходиться. Навіщо їм хуліганити і когось грабувати. На багато простіше дочекатися позитивних результатів і скористатися ними. А не вести паралельно дорогі дослідження.

— Вітаю, ми знову в глухому куті.

— А вони всі в одній площині працюють?

— У різних, на посадах молодших помічників.

— Давно?

— Хм, не більше одного року.

— Цікаво. Але нам це поки що нічого не дає. Крім деяких припущень.

— Яких?

— Хтось хоче побудувати свій особистий портал, не підконтрольний владі. Але такий що не буде фонити на всю околицю. Але портал що мало споживає енергію будують і в лабораторії. І я думаю посмикати тигра за вуса, — відчула, як Алекс напружився. — Є деякі ідеї для порталу. Заодно й перевіримо, чи справа в порталах, чи в банальному бажанні похуліганити. Просто якщо це заражені, то, гадаю, вони просто хуліганять заради свого задоволення.

— Я не хочу тобою ризикувати.

— Я теж не хочу собою ризикувати. Будемо ходити компанією.

У лабораторію, яка працює з порталом, теж так просто не потрапити. Довелося через раду магів подавати пропозицію на вдосконалення порталу. Я описала як роблю свій портал, для цього довелося походити порталом кілька тижнів, щоб освоїтися з ним і описати принцип роботи. І утвердитися в правильності своїх висновків. Загалом свої розрахунки я передала. Думала осяде десь мій папірець, а ні, подзвонили наступного дня і запросили прийти в лабораторію.