Читати книгу - "Заміж за незнайомця, Уляна Пас"

Прокинувшись наступного ранку, хоча краще сказати в обід, одразу розумію, що моя дружина накивала п'ятами. Схоже, не зрозуміла, що робила в одному ліжку зі мною. 

Сідаю та протираю заспане обличчя руками. Ця ніч була занадто довгою, і її я точно ніколи не забуду. 

Одразу з бару ми поїхали в місце, де нас мали б одружити. Згодом підтягнувся Кирило з моїми документами. Мені здавалося, що дівчина в будь-яку мить відмовиться, але цього не сталося. Навпаки, налаштована вона була рішуче. На щастя, її паспорт був при ній і вже скоро я дізнався, що звуть її Юля. 

- Дем, у тебе ще є шанс зупинити це божевілля, - шепнув мені на вухо Кирило, коли розпочалася церемонія. От він явно сумнівався у тому, що я роблю все вірно. 

- Навіщо? - переводжу погляд на Юлю, котра мило всміхається та міцно тримає мою руку в своїй. - Мені все подобається. 

Церемонія триває від сили одну хвилину. Ми отримуємо на руки свідоцтво про шлюб і я одразу віддаю його Кирилу. Нехай для моєї тепер уже дружини воно стане сюрпризом. Чомусь я навіть не сумнівався у тому, що цю ніч вона не згадає. 

- Ну що, поцілуємось? - Юля кладе свої руки мені на плечі і стає на носочки, щоб дотягнутися до губ. І тут переді мною постав вибір: відштовхнути чи дати хід її пориву. Звісно ж, я обрав друге! 

Повільно накриваю її уста своїми і відчуваю присмак алкоголю. Цілується дівчинка ніжно та обережно. Цікаво, її наречений уже перейшов до радикальних дій у її бік?.. 

Після короткого поцілунку ми їдемо в ювелірний магазин. Юля уже засинає в мене на плечі, але я ще не планую завершувати цей вечір. І головне - відпускати її... 

Поки дівчина спить у машині таксі, з нею залишається Кирило. Я ж купую шалено дорогу обручку і спеціально обираю на розмір меншу. Для цього доводиться кілька разів бігати до машини, щоб приміряти. У свій готельний номер вношу свою дружину на руках. Шкода лише, що вона цього не пам'ятатиме. Юля довірливо притулилася до мого торсу щокою і тихенько посапує. 

Якщо я думав, що на цьому наша ніч закінчиться, то сильно помилявся. Як тільки поклав дівчину на ліжко, вона підскочила з нього, як ужалена. Прикривши рота рукою, кинулася у коридор і мені довелося спрямувати її в бік ванної кімнати. 

Поки дівчину вивертало в унітаз, я сидів поряд і тримав її волосся у своїх руках. Мене важко назвати джентльменом, але цю дівчину я рятував тому, що тепер ми з нею пов'язані занадто сильно. Завтра вона хотітиме мене вбити, і, можливо, цей факт моєї скромної допомоги якось мені допоможе. Хоча не факт…

- Ненавиджу цього клятого Бориса... - пробурмотіла, вмиваючи обличчя холодною водою з-під крана. - Все через нього! Добре, що між нами так нічого і не було. Такий мерзотник просто не гідний бути моїм першим чоловіком.

Схоже, Юлю все ще не попустило, адже вона продовжувала бурмотіти собі під ніс цікаві факти, мало зважаючи на мою компанію. Мене ж сильно здивував той факт, що вона була незаймана. Все ж таки в наш час важко знайти таку дівчину, та ще й в двадцять один рік. 

Я не збирався спати з нею сьогодні. Досить того, що я уже зробив. Юля явно не пробачить, якщо саме я заберу у неї дещо дуже цінне. Саме тому просто роздягнувся та ліг на свою половину ліжка. Тільки от у Юлі, схоже, були інші плани. Вона повільно почала знімати з себе одяг, а я, чесно, намагався бути джентльменом і не розглядати її красиве тіло. Намагався, але потяг був сильнішим. 

Юля зняла з себе усе і вмостилася під ковдрою. Я навіть слова вимовити не встиг, а вона вже міцно спала. 

І ось зараз я був сам один у власному номері, а моя дружина зникла в невідомому напрямку. Хоча чому невідомому? Її паспортні дані залишаються у мене, як і свідоцтво про одруження. Знайти її простіше простого, але спочатку потрібно більше про неї дізнатися. 

У Київ повертаюся наступного дня з повною інфою на свою дружину. Сам не розумію, чому не їду одразу до неї. Хочеться пограти, побачити її реакцію. А ще помститися за те, що просто втекла. 

Моя людина слідкувала за нею і доповідала мені про кожен крок дружини. Я знав, що вона поїхала в клуб і сам поїхав туди. Яким же було моє здивування, коли зрозумів, що вона мене не впізнала. А ще я відчув задоволення, коли побачив свою обручку у неї на пальчику. Все-таки не змогла її зняти... 

Бачити Юлю тверезою було доволі цікаво. Це наче дві абсолютно різні людини. Захотілося потягнути інтригу й пограти ще трохи, сам не міг пояснити собі навіщо. Просто захотілося... 

День народження батька став чудовою можливістю відкрити усім правду, і насамперед моїй дружині. Дивно, та Юля не сильно зраділа від перспективи бути дружиною такого багатого холостяка, як я. Її холодність добряче так вдарила по моїй самооцінці. 

Я знав, що вона збирається проходити практику в моїй компанії. На щастя, друзів у мене багато і один з них допоміг з цим. А ще ми з'їхалися, і цей задум  неабияк мені сподобався. 

Єдине, що не давало спокою - вердикт дідуся. Юля начебто сподобалася усім, але це було лише моє враження. Давид не вірив у нашу щирість, і це мене майже не хвилювало. Братик у мене доволі дивний тип. 

Коли ж дідусь забрав Юлю на розмову, я реально злякався. А що, коли вона проколеться? А якщо він розповість їй про свою затію з одруженням? Не впевнений, що Юля зрадіє, коли зрозуміє, що все це було заради грошей.