Читати книгу - "Я знайду тебе"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Коли він згадує про Машу, я відчуваю роздратування.
— Думаю, вона тільки почне критикувати нас, що ми нічого не робимо, — кажу я. — Це цілком в її стилі…
— Ну може щось і ляпне, — погоджується Макс. — Але нам потрібна інформація. В тебе є інші варіанти, як дістати ці телефони?
— Поговорити з родичами, але чи вони хоч щось знають?
— Та й ми з тобою не маємо посвідчення, — хмикає він. — Хоча… Ну добре, я маю липове… Було колись потрібне.
— То, може, спробуємо зустрітися хоча б з родичами останньої жертви? Там, де на стіні вже був той смайлик? Якщо вони нічого не розкажуть, то підемо до Маші…
— Навіть якщо вони дадуть номер, нам би краще мати номери і попередніх, — каже Макс і усміхається. — Але добре, давай почнемо з цих останніх. У нас нема їхньої адреси і тому подібне, як ти збираєшся з цим розібратись? — він уважно дивиться на мене.
— Ну, якась інформація про дівчину у тебе ж є?
— Імʼя, прізвище, фото, вік, — каже він, киваючи.
— А по якійсь базі можна пробити її адресу, склад сім’ї?
— Думаю, легше зробити це по її соцмережах, — припускає Макс. — Може, спробуєш? Переглянь профілі, шукай людей з її прізвищем, які живуть в Києві.
— Добре, що в неї не дуже поширене прізвище, — я відкриваю Фейсбук
— В першу чергу шукай серед друзів у фейсбуці, вони в неї не закриті? — перепитує він.
— Ось є в друзях жінка з її прізвищем, яка по віку могла б бути її мамою, — кажу я.
— Переглянь її профіль, фотографії, якщо профіль відкритий, — каже Макс. — Ну і сімейний стан, наявність дітей.
— Здається, це вона, — відповідаю я, переглядаючи фото. — Подивись, ось вони вдвох, це ж наша жертва?
— Так, — погоджується Макс після того, як подивився на екран. — Прекрасно. Тепер треба з нею звʼязатись. Напиши їй.
— А що саме написати, щоб не відлякати її?
— Ну, які твої пропозиції? Я хочу, щоб ти починала думати, як детектив, — Макс уважно дивиться на мене.
— Написати, що ми розслідуємо вбивство її доньки?
— Надто небезпечно, Аліно, — одразу каже він. — Не забувай, її може пасти наш маньяк.
— Тоді, може, що ми друзі її доньки і хочемо з нею поговорити?
— Чому "ми"? — перепитує Макс. — Ти пишеш зі свого профілю. І не забувай, вона може спитати, звідки ви знайомі і тому подібне. Треба продумати ці деталі. Подивись її профіль, чи займалась вона якимось спортом, наприклад. Як варіант, теоретично, ви однолітки і могли ходити разом на фітнес чи йогу.
— Так, тут є фото з залу, — киваю я.
— Загугли цю фотографію, знайди, що це за зал, — продовжує Макс.
— Добре, — через кілька хвилин я вже маю необхідну інформацію.
Пишу матері Каріни (так звуть загиблу дівчину).
— Але невідомо, коли вона відповість і чи відповість взагалі… Що будемо робити зараз? — питаю я, відкладаючи телефон.
— В бота ніхто не писав? — відповідає Макс питанням на питання.
— Ні, не було жодних звернень.
— І записів на сьогодні нема.
В цей час мій телефон видає тихий сигнал. Хтось прислав повідомлення.
— О, здається, нам щастить, — кажу я. — Мама Каріни швидко відповіла…
— Що пише? — з цікавістю запитує Макс, зазираючи мені через плече.
— Погодилася зустрітися, тільки написала, щоб я приїхала сьогодні, бо завтра вона їде в інше місто до родичів.
— Добре, — він киває. — Тоді поїдемо сьогодні. Я поїду разом із тобою, скажемо, що я твій хлопець і просто переживаю за тебе через ці вбивства і тому не відпустив саму.
— Тоді що мені відповісти? Що ми прямо зараз і під’їдемо?
— Домовляйся про зустріч, так, — киваю я.
Я пишу повідомлення, а за кілька хвилин приходить відповідь.
— Вона відповіла, що зараз не може, бо має справи, а приїде додому десь о пів на дев’яту вечора, — кажу до Макса.
— Нормально, — відповідає він. — Нам головне зустрітись. І навіть добре, що ввечері. Є дослідження, які кажуть, що люди після восьмої охочіше кажуть правду, в цей час організм не такий пильний через те, що більш втомлений.
***
Привіт, як вам глава? Не забудьте підписатись на мене, якщо подобається, як я пишу. Також буду вдячний за зірочку книзі, вона буде безплатною. Ну і чекаю на коменти =)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я знайду тебе», після закриття браузера.
