Читати книгу - "Долина богів. Історії з Кремнієвої долини"

А між тим його щоденною працею було оцінювати ризики в такий самий спосіб, як це робили бізнеси й індустрії Східного узбережжя. Його компанія для передбачення майбутнього успіху використовувала такі критерії успішності, як загальний середній бал (GPA). В Upstart Ґу зосереджувався на специфічних способах оцінки. «Питання не в тому, чи спроможний ти повернути позику, а в тому, наскільки серйозно ти ставишся до своїх обов’язків». Він зрозумів, що люди, які двічі перевіряють свої домашні завдання або сумлінні на заняттях, схильні дотримуватися своїх обіцянок. Це був спосіб оцінювати людей за допомогою даних. У місці, де навички спілкування не на найвищому рівні, м’яко кажучи, алгоритми були надійнішим методом передбачень[25].

Ґу зайшов так далеко, що висловився, ніби алгоритм навіть визначає вдачу людини. Індикатори застерігали, що людина може бути ненадійною, якщо не має постійного контракту на мобільний номер, а використовує картки поповнення. Можливо, це попереджувальний знак, що людина не має стабільного заробітку.

Отже, нині Кремнієва долина навіть намагалася оперувати даними й цифрами для визначення характеру. Можливо, ці дані могли передбачити моральність, відповідальність і надійність людини. Можливо, хмарний софт з обробки даних про особу міг би замінити людське сприйняття й допомогти ейчарам передбачити, коли працівники звільняться, якими будуть їхні робочі показники та скільки вони протримаються на роботі. Він характеризував би менеджерів як «шаманів» або «термінаторів». Аналіз персоналу за допомогою ключових слів, як у Google пошуку, стає щоразу поширенішим, і навіть щось настільки ефемерне, як вдача людини, оцифровують.

Схоже на те, що інженери й діти, які були ботанами в школі, аналізують проблеми соціалізації так, немовби це інженерна проблема. Знаючи всі дані, вони зможуть знайти підхід до соціуму, зрозуміти, як їм говорити та взаємодіяти з людьми. Їм було складно ходити на побачення й тусити. Можливо, алгоритм здатен розв’язати проблему. Інженери вивчали соціальні зв’язки з одержимою пристрастю, вважаючи, що і їх вони зможуть хакнути.

У певному сенсі оцифровування характеру було способом залишатися політично коректним і водночас жорстко триматися фактів. Дані ж бо не збрешуть, чи не так? Суб’єктивні оцінки ображають людину, натомість цифрове визначення характеру є об’єктивним. Зрештою, вони визначили потенційні показники злочину за допомогою такої системи, як CompStat у Нью-Йорку — комп’ютерної обробки статистики, запровадженої в Департаменті поліції Нью-Йорка в середині 1990-х років. Уже ніхто не мусив казати: «Цей поганий район складається з представників цієї раси». Дані робили це за них.

Отже, думали вони, чому б алгоритмові не визначати, буде людина успішною чи ні. З певного огляду їхня система пішла проти етосу Кремнієвої долини. Усе життя якимось чином обраховується і може експоненційно розширюватися. Скажімо, польоти в космос або зміна правил фінансового світу не стали б можливими, якби не були низкою цифр. Дані виключають емоції, страх і — що дуже раціонально — відчуття поразки. Цифри — холодні, контрольовані показники. У них не буває творчої кризи й сентиментальних ступорів, які трапляються в людей тонкої душевної організації.

Ґу дивився на цифри й усвідомив, що більшість міленіалів користуються кредитними картками для розрахунків. «Близько 50% населення Америки мають заборгованості по кредитних картках, які щомісяця відтерміновуються», — розповідав він. Проте навіть після накопичення наймінімальнішого кредиту банки вагаються видавати позики, дозволяючи клієнтам рефінансування кредитних карток з нижчими відсотками. Вони знають, що випускники коледжів мають багато боргів. Зрештою, їм довелося чимало коштів заплатити за навчання. Наприклад, у Єльському університеті оплата проживання та харчування Ґу сягала 60 тисяч доларів на рік.

Він став одним із небагатьох, хто залишив університет із закінченими трьома курсами. Ґу розглядав це та інші рішення свого життя крізь призму параметрів Upstart. Методологія Upstart стала його світоглядом. «Я застосовую цей спосіб мислення не лише до робочих або навчальних проблем, а  також і до обмірковування свого життя, — зізнавався він. — Скажімо, кожні кілька місяців я роблю огляд себе, аналітичний огляд. Три-чотири сторінки аналізу я заповнюю списками своїх сильних і слабких сторін, того, що я вже поліпшив, і того, що ще ні. Я створюю план удосконалення цих речей. Цей самий процес, що використовую в обміркуванні проблеми кредитного моделювання, я також можу використати в міркуваннях про поліпшення себе як людини й особистості, яка може зробити внесок у цей світ».

Хоча Upstart і мав намір допомагати з фінансуванням підприємців, Ґу не вважав, що варто запускати компанію лише заради того, щоб стати підприємцем. Бажання стати підприємцем, щоби «змінити світ», перетворилося не лише на кліше, а й на епідемію: «Думаю, важливо мати проблему, якою ти сильно переймаєшся, і мати спосіб розв’язання того, над чим тобі насправді хочеться працювати».

Компанія офіційно стартувала на початку 2012 року. Чотири місяці минуло, відколи Ґу й Дейвид Джирард погодили ідею. Ось вони вручають перші конверти кільком юним студентам, які позичили гроші за допомогою Upstart. Кошти загалом склали понад 200 тисяч доларів, і їхнє вручення планувалося в одному з ресторанів у районі Мішн, Сан-Франциско. Студенти ніколи не зустрічалися, але всі вони мали різноманітні ідеї, наприклад, музичної платформи або роману. Намір полягав у тому, щоб дати людям ледь за двадцять змогу радше здійснити те, що вони хочуть, аніж просто піти на роботу, щоби заробити гроші.

«Ми розраховуємо на вас, — сказав він студентам, за свідченням журналу Inc. — Не витрачайте всі гроші одразу. І робіть правильні речі. Дайте нам привід для гордості»[26].

Ідея полягала у тому, щоб звести студентів із заможними інвесторами, які хочуть допомогти їм у заснуванні компаній. Вона отримала поширення ще до свого запуску. Upstart приєднався до новостворених компаній — як-от Affirm, започаткованої співзасновником PayPal Максом Левчиним, і Pave — що змінювали способи кредитування.

Щоразу більше студентів вирішували обрати шлях підприємництва, а не традиційну стезю, проте знаходили небагато способів фінансування своєї діяльності. Upstart був альтернативою. Вони часто мусили мати нормальну роботу, що