Читати книгу - "Скарбник, Наталка Смеречинська"

- Як жаль вашого ясновельможного брата, мій княже. Триклята морозна дорога та хвороба забрали його таким молодим.

- Нехай Господь простить йому всі його гріхи й прийме в Царство Сина Свого.

Смиренно проговорив Василь, опускаючи очі додолу, щоб ніхто з двірні не побачив задоволеного блиску в його сірих очах і не помітив, як князь притиснув руку до пояса, де за дорогим плащем з червоного сукна ховався позолочений гаманець, прикрашений річковими перлами. Там, на самому дні, не гірше полум’я пекла руку князю маленька  непримітна  пляшечка зі смертельною отрутою.

Раптом піднявся сильний вітер, зачепивши подоли жінок і позбивавши шапки чоловіків, він пройшовся по всьому двору, покрутився і полетів далі. І в тому пориві природної стихії стривоженим людям на мить почувся чийсь несамовитий регіт