Читати книгу - "Між нами, Верефрі"

— Ви завжди так наполегливо тримаєте дистанцію, чи це тільки зі мною?

Я здригнулася від несподіваного питання, але швидко взяла себе в руки.

— Просто я звикла працювати з професіоналами, які не намагаються перевірити мою витримку на кожному кроці.

Меттью посміхнувся, знову легко, майже невловимо.

— А я звик працювати з людьми, які не бояться гри. Ви ж не боїтеся, Харпер?

Його слова прозвучали як виклик, і, хоч я й хотіла відмахнутися від нього, його присутність мала якусь магнетичну силу. Я випрямилася, тримаючи його погляд.

— Якщо це гра, пане Меттью, то тільки для вас. Я тут, щоб працювати.

Він нарешті відчинив двері й жестом запросив мене зайти.

— Тоді покажіть, на що ви здатні. Але знайте: я не терплю посередності.

— Щастя, що я її не пропоную, — відповіла я, заходячи всередину.