Читати книгу - "Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов"

Гумореска-стендап з абсурдом

Закон для всіх один! Це так. Саме так і ніяк інакше! Тому що закони існують для всіх одні й ті самі. Якщо нікому не можна – значить нікому не можна. А не те що – цьому можна, а мені ні.

Ось сніг лежить узимку – і ніхто не повинен його чіпати. Хай собі лежить. І не тягніть його додому. І не їжте його нишком. А то я дивлюся, вже дехто намилився. Дивлюся – дехто сніжок зліпив, у пакетик його, а потім у кишеньку та вже й додому поніс. А вдома нишком і з'їсть. Це непорядок! Не можна так. Ти що ж, найкращий з усіх?

Вам дай волю – ви весь сніг навколо і з'їсте. Я розумію, що є на планеті Арктика, Антарктида. Там шар снігу чи льоду у кілька сотень метрів завтовшки. Звісно, ​​може вистачити надовго. Але якщо поглинати його безладно та хаотично, то теж закінчиться швидко. Хоч і величезний ресурс.

А якщо хтось сумнівається в моїх словах, то завітайте до Африки. Там снігу мало. Можна сказати, зовсім немає. Вдень зі світлом не знайдеш. Дефіцит справжній. Ось де люди його цінують, бо не економили свого часу, не берегли.

От нехай би вже вживали морозиво або, приміром, каву глясе – то я ще можу так-сяк зрозуміти та дозволити. Так не про це ж йдеться. Бо деякі «добродії» так і норовлять з'їсти те, що лежить взимку просто під ногами та ще й безплатно, прямо з мерзлого газону. Та гаразд, якби просто покидалися діти сніжками. Це ще не було б так погано. А то кожен прагне – з-під ніг та й до рота. Ніяких циклонів не напасешся на таких хитрунів. Ось тільки уявіть собі – прийдуть ті ж діти після школи сніговика ліпити, а снігу й не вистачає. Куди ж це годиться? Це я ще не згадую про застуду…

Сніг – він, звичайно, речовина не дорога – це вода, що падає просто з неба за низьких температур. І взимку, буває, його нападає цілком достатньо. Усім би вистачило при дбайливій витраті. Але й тут потрібний порядок. Ти не кради, не тягни все підряд. А попроси ввічливо. Адже дамо. Що ж ми, не люди? Ти спочатку почисть біля будинку лопатою, відгреби кучугури з тротуару, щоб пройти можна було зручніше. Отоді й бери свою порцію. Знову ж таки, якщо вас велика група охочих, то попросіть бульдозериста. Він вам нагребе більшу купу, таку, як потрібно – всі будете задоволені. Адже ми люди, а не пінгвіни. Нам багато снігу не треба. Так тільки – для краси природи. Ну, і порядок потрібен у всьому, ясна річ!