Читати книгу - "Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
… залишатися віч-на-віч із проблемами свого мистецтва. Завжди знайдуться люди, готові допомогти йому мудрою та компетентною порадою.
Гумореска
- Ой, дивіться, дивіться! Щось мені ця картина нагадує… Отакої! Квадрат… чорний… чому? Художнику, це ваша робота? Ваш квадрат? Хм... для чого ви це все? Невже це може бути комусь цікавим? Якась дивна фантазія… Про ціну я вже й не питаю… Похмуро у вас на полотні якось, темнувато. Самі не бачите, чи що? О, Боже! Як же мені набридли ці чорні квадрати… Ось ви вже хоч би червоний квадрат намалювали, якщо вже тягне на квадрати…
- Ні… навіщо червоний квадрат? Ото було б непогано, якби автор зобразив червоне коло! Ось тоді – так! Коло, воно – чи знаєте – символізує закінченість всього, циклічність. Найдосконаліша фігура, гарна сама по собі. І колір був би веселенький, святковий. Це була б хороша ідея… А так, звичайно ж, нісенітниця… вигляд нецікавий. Нема на що й подивитись.
- Що ж ви дурниці верзете, панове знавці!? Яке коло, який квадрат? Ні те ні се! Вам би на городі сапкою махати, якраз було б за вашою освітою. Безперечно, що потрібен зелений трикутник! Стійка та жорстка фігура. Це єдине, що зараз реально потрібне для суспільства. Зелений – колір екології, зрозуміло вам? Огляньтеся навколо – де ви бачили червону траву або дерева? Чорні, тим паче…
- Ото вже мені, ці розумники! Подивіться тільки на них! Один за одним плетуть нісенітниці й навіть не соромляться порядних людей… невже ви не знаєте, що чорний квадрат – це історичне полотно? Як ви можете критикувати авторство відомого майстра, невігласи? Цей художник намалював все правильно – квадрат чорний, яким йому й належить бути, я читав історію живопису. Молодець. Ось тільки з розмірами він щось наплутав. Хлопче, хіба ти не знаєш, що квадрат має бути набагато більшим за розміром? Ось зроби його більшим, хоча б удвічі-утричі, ось тоді будеш зовсім молодець. А цей розмір у тебе якось дрібнуватий, не дуже виразний.
- Як же вас усіх понесло… розумні всі, я бачу… самі б узяли фарби та зобразили б усе… те, що вам хочеться та як хочеться. А я вам скажу – все тут намальовано правильно, абсолютно. Молодець, мужик! Дай п'ять... А пензлики ти по якій ціні продаєш? Ні, не продаєш? Я, мабуть, чогось не зрозумів… А, то твоя картина… Тоді так… вибач, братуха. А цигарочки в тебе часом не знайдеться? А… будь ласка, виручи…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов», після закриття браузера.
